«Хитрого лиса» повернули у велику політику
Користь від Кравчука на переговорах у Мінську — сумнівна, вважають аналітики
86-річний Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію у Тристоронній контактній групі, яка у Мінську веде переговори з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. На цій посаді перший президент України замінить свого попередника — 81-річного Леоніда Кучму (другого президента України), який кілька днів тому без пояснень покинув переговорну групу. Іншим кандидатом на вакантне місце головного перемовника від України у Мінську називали віце-прем'єра Олексія Рєзникова.
«Я вже у своєму житті щось бачив і пройшов, — сказав Кравчук у відео-зверненні, яке оприлюднив Офіс президента. — Але час для відпочинку не настав. Я прийняв рішення, якщо я зможу — а я хочу цього — щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі. Я буду це робити до останнього подиху. Тому я і погодився».
Леоніда Кравчука називають «хитрим лисом» у політиці. Він відзначається умінням несподівано маневрувати. Часто робив суперечливі заяви. Багато українців, які на зорі Незалежності повірили у патріотизм Леоніда Макаровича, негативно сприйняли його союз із медведчуківською СДПУ (о), з олігархами Суркісами, балотування у парламент від проросійського блоку «Не ТАК!», їдку критику на адресу Віктора Ющенка і Петра Порошенка. Нині Кравчук роздає компліменти Володимиру Зеленському і отримує їх від нього.
Коментарі для «ВЗ»
Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій
Леонід Кравчук має неоднозначну репутацію — через свою співпрацю з кумом Путіна Медведчуком. А також через свої заяви про те, як відбувалася політика в Україні за останні роки після Майдану. У нього була дуже сумнівна участь у таких проєктах, як «НеТАК», який здійснювався під прямим політичним керівництвом Медведчука… Робоча група у Мінську не вирішує питань війни і миру на Донбасі. Війна — у голові Путіна, він її розпочав. Від робочої групи у Мінську та її керівника залежить не так уже й багато. Від неї вимагається відстоювати українські позиції щодо неприпустимості прямого діалогу з терористами із так званих «лнр», «днр». Від самої групи навряд чи можна чекати якихось проривів. Якщо ж відбудуться якісь поступки у відстоюванні українських інтересів, то станеться це не тому, що призначили Кравчука, а тому, що це робить Зеленський, відповідно даючи вказівки робочій групі. Мир треба шукати у силі зброї та духу української армії, у санкціях проти Росії, у довготривалій стратегії розбудови України.
Олексій ГАРАНЬ, професор політології Києво-Могилянської академії
Кравчук — невдалий вибір Зеленського. Рішення щодо врегулювання ситуації на Донбасі прийматиме не Кравчук, не Кучма — їх прийматимуть у рамках нормандського формату чи під час двосторонніх переговорів між Києвом і Москвою на найвищому рівні. Робота мінської групи — це процес імплементації стратегічних рішень. Перемовникам важливо орієнтуватися в деталях, розуміти юридичну процедуру. Тому краще на цю посаду підходив би пан Резников…
У Кравчука неоднозначна політична біографія. У 2004 році він називав себе віп-агітором за Януковича. На виборах 1998-го і 2006-го років ішов в одній команді з Медведчуком. Якщо перший його похід ще можна було якось зрозуміти, то не піддається розумінню його участь на виборах 2006 року у складі блоку «НеТАК!», який, зокрема, категорично не сприймав співпрацю України з НАТО. Кравчук багато разів змінював свою політичну орієнтацію (то з Медведчуком, то з Тимошенко, то із Зеленським) — і через це втрачав авторитет серед українців. Яка з нього буде користь на переговорах у Мінську — не знаю. Але іміджеві втрати для України будуть. Це плювок в обличчя патріотичним силам. Людина, які має такі зв’язки з Медведчуком, не мала би представляти нашу делегацію у Мінську.