Києву треба зав’язувати з «Мінськом». Але на Банковій не визначилися...

Миром там і не пахне. Нічого не дала груднева «нормандська» зустріч за участі шостого президента України. Стріляти «та сторона» (як каже про російських бойовиків Зеленський) не перестала. Чи не кожного дня серед українських воїнів є убиті і поранені. Наше керівництво почувається безпорадним, безсилим протидіяти Путіну. Надія «подивитися в очі» російському самодержцю і спонукати його до миру не виправдалася. Зе! президент боїться назвати Росію агресором. Утім, Україна має шанс упокорити його. Допомогти у цьому нам може Захід, світова коаліція проти російського імперіал-тероризму.

Тривожні дзвіночки для Путіна все частіше звучать із Гааги, де від­бувається судовий процес у справі збитого на Донбасі ма­лайзійського «Боїнга». У зви­нувачення більш ніж достат­ньо доказів, що до цієї трагедії призвела спецоперація зброй­них сил РФ. За словами вій­ськового експерта Костянтина Машовця, голландський про­курор Вард Фердінандуссе за­явив, що «у слідства у справі МН-17 є прямі докази участі РФ у війні проти України на Донба­сі…» За словами прокурора, «у ході розслідування стало чіт­ко зрозуміло, що Росія у відпо­відний період, зокрема у липні 2014 року, була безпосередньо втягнута у збройний конфлікт. З різних джерел зібрано дока­зи того, що Росія здійснюва­ла поставки військової техніки і зброї збройним формуванням, які воювали проти українських урядових військ, а також наби­рала бойовиків до складу цих формувань і платила їм».

Якщо услід за обвинувачен­ням такий висновок зробить і суд, Росія вже не зможе ви­ставляти себе посередником у цьому, за твердженням Крем­ля, «громадянському конфлік­ті в Україні», не зможе називати себе «миротворцем». Бо вона не голуб, а яструб… Нідерланд­ський суд може дати правове визначення подіям на Донба­сі як «агресія Росії проти Украї­ни». І це буде юридичним актом. Світ офіційно називатиме Росію окупантом, посібницею і фінан­систкою тероризму. Нові між­народні санкції за це будуть ще більш нищівними для путінсько­го режиму.

Є ще один важливий момент. Після рішення Гаазького суду втратять сенс Мінські угоди з врегулювання ситуації на Дон­басі, під якими поставила під­пис «миротворча» Росія. Адже на той час її визнають стороною конфлікту. В України та її парт­нерів тоді з’являться додатко­ві важелі тиску на агресора. На думку колишнього прем’єра Ар­сенія Яценюка, учасники «нор­мандського» формату, Німеччи­на та Франція, вже зараз мають провести аудит Мінських угод. І заявити, що Росія не виконала жодного з їхніх пунктів. І такою констатацією поставити крапку у цих угодах. Тобто хрест на них. Визнати, що вони нечинні.

З іншого боку, на думку Яце­нюка, Париж, Берлін і Київ мали б запропонувати Москві розши­рити коло переговорників щодо Донбасу до формату «Норман­дія плюс Будапешт». Тобто щоб до мирного врегулювання про­блеми на Донбасі долучили­ся інші підписанти Будапешт­ського меморандуму — США і Велика Британія. Вони пови­нні запропонувати Росії підпи­сати багатосторонню угоду про відновлення суверенітету, те­риторіальної цілісності і забез­печення гарантій безпеки Укра­їнській державі. «Це повинна бути однозначна, без жодних додаткових інтерпретацій, між­народно-правова угода, — зая­вив Яценюк. — Якщо Росія від­мовиться від підписання такої чіткої угоди, тоді наші західні партнери разом з Україною по­кладають всю повноту відпові­дальності на Росію і посилюють санкційний і політичний тиск на Російську Федерацію».

Обережні натяки про необ­хідність денонсування Мінських угод уже роблять деякі наші ди­пломати. Важливо, щоб насту­пальну, а не страусину позицію у цьому питанні займав прези­дент, Верховний головнокоман­дувач. Він же і далі вважає за краще «не дражнити гусей»…