Зеленський підімне під себе ще й ЦВК?

Не встиг теперішній склад Центральної виборчої комісії відзначити першу річницю перебування на посаді (14 із 17 його членів призначили 20 вересня 2018 року), як доведеться пакувати валізи. Президент Володимир Зеленський надіслав у парламент подання, в якому просить народних депутатів достроково припинити повноваження усієї ЦВК. Щоб відправити її у відставку, необхідні голоси 300 нардепів. Чим проштрафилася ЦВК? Глава держави вважає, що головний виборчий орган країни (попри те, що той фіксував перемогу самого Зеленського і його партії) неодноразово виявляв «недостатню виваженість або навіть політичну упередженість».

Свої звинувачення гарант проілюстрував кількома, на його думку, переконливими аргумен­тами. Один з них — те, що ЦВК під час недавньої парламент­ської кампанії відмовила у реє­страції 28 кандидатам у депута­ти. Зокрема, президент згадує про члена президентської фрак­ції «Слуга народу» Олександра Куницького (в/о № 169, Харків­щина). При цьому Зеленський вважає зайвим нагадати гро­мадянам, що своє рішення ЦВК ухвалила на підставі того, що у Куницького, крім українського, є ще й ізраїльський паспорт, а по­двійне громадянство у нас забо­ронено…

Інша причина, котра так роз­лютила господаря Банкової, — події у черкаському в/о № 198. ЦВК визнала переможцем там самовисуванця Сергія Рудика, але суд скасував це рішення. І мандат народного депутата вру­чили представниці «Слуги наро­ду» Наталії Дяченко.

Аналітики бачать іншу причи­ну радикального рішення шос­того президента. Нинішню ЦВК формували у часи Порошенка, із новопризначених 14 її членів шестеро були представниками «Блоку Петра Порошенка», ще троє — посланці від «Народного фронту», по одному — від «Бать­ківщини», «Самопомочі», Ради­кальної партії, депутатських груп «Відродження» і «Воля народу». В Офісі президента підозрюють, що нинішньою ЦВК «заправляє» колишній президент.

Добре поінформовані дже­рела «Високого Замку» кажуть, що у новий склад ЦВК Зелен­ський прагне ввести аж 10 сво­їх людей! Тобто матиме «контрольний пакет акцій». «Своїм», зрозуміло, буде голова ЦВК. Два крісла віддадуть представ­никам «Опозиційної платфор­ми — За життя» (Тетяна Лукаш і Марина Ставнійчук) — в обмін на те, що ця фракція забезпе­чить 44 голоси за відставку ни­нішнього складу ЦВК. Одне-два місця нібито пропонують «Бать­ківщині» (очікується повернення Жанни Усенко-Чорної або поя­ва чинного депутата Анжеліки Лабунської) — а це ще плюс 24 «за». Решта «крихт», ймовірно, дістанеться представникам «Го­лосу» або «Європейської Солі­дарності».

У Комітеті виборців заяви­ли, що для розпуску ЦВК нема об’єктивних причин. Оглядачі називають події довкола ЦВК ще одним свідченням узурпації вла­ди з боку команди Зеленського.

Прокоментувати гнів першої особи країни, серйозні звину­вачення у бік ЦВК кореспондент «Високого Замку» попросив за­ступника голови ЦВК Євгена Радченка. Але той відмовився.

Коментар для «ВЗ»

Андрій Магера, заступник голови ЦВК у 2004−2019 роках

Щоб відправити у відставку ЦВК, «Слуга народу» може зацікавити посадами «Опозиційну платформу — За життя»…

— Виникає питання: що нам робити з ви­сновками поважних міжнародних місій, зо­крема ОБСЄ, які спостерігали за ходом ви­борів і позитивно оцінили як президентську, так парламентську кампанії 2019? Як в одно­му, так і в другому випадку було дано досить високу оцінку діяльності ЦВК.

— Чи побачили ви «політичну заангажованість» (як про це каже президент) у діях ЦВК?

— На мою, як стороннього глядача, думку, президентські ви­бори ЦВК провела на «відмінно», а парламентські — на «добре». Були окремі помилки у її діяльності, але, як відомо, не помиля­ється той, хто нічого не робить. Говорити про достатність під­став для дострокового припинення повноважень ЦВК не можна. Зрештою, не забуваймо, що на президентських виборах переміг представник опозиції, а на парламентських — політична сила, яка ніколи у Верховній Раді не була. Подобається це комусь чи ні, але факти свідчать про те, що ЦВК діяла у межах закону.

— У президентському поданні легко вловити нотки обра­зи через те, що ЦВК начебто дискримінувала представни­ків владної «Слуги народу». Чи нема тут якоїсь помсти?

— Ви це сказали, а не я… Той, хто готував подання президен­та, мав би подумати, що такі речі будуть очевидними для інших. Треба було запастися фактажем щодо кандидатів від інших полі­тичних сил — щоб усе виглядало незаангажовано.

— Чи набереться у парламенті 300 голосів, щоб відправи­ти ЦВК у відставку?

— Думаю, ці голоси знайдуть. «Слуга народу» може зацікавити одну із опозиційних фракцій, наприклад, «Опозиційну платфор­му — За життя». Можуть запропонувати їй не одну, а дві людини у майбутньому складі ЦВК. Більше того, дозволять одну з цих осіб обрати заступником голови Комісії чи секретарем.

— Якщо котрась із фракцій меншості — «Європейська Со­лідарність» чи «Голос» — запропонує вашу кандидатуру у новий склад ЦВК, погодитеся?

— Найближчим часом я не планую повертатися на публічну службу. Але якщо така пропозиція надійде, подумаю над нею.