Шуфрич – голова комітету зі свободи слова, Сивохо – міністр з питань тимчасово окупованих територій?..

Коли вранці у четвер, 29 серпня, читачі «Високого Замку» розгорнуть свіжий номер нашої газети, апаратники Верховної Ради України відчинятимуть двері перед народними депутатами парламенту дев’ятого скликання. На оновлений законодавчий орган, склад якого обрали на дострокових виборах 21 липня, українці покладають величезні надії. Більшість з них вірить у чудесні перетворення, які у своїх думках виплекали ще тоді, коли переглядали напівкомедійний фільм «Слуга народу». Вірить, бо виконавець головної ролі у ньому став президентом, а рідна йому партія — одноосібним фаворитом у сесійній залі. Зірки для Зе! проєкту склалися, як у фантастичній казці, напрочуд вдало. Тож чого чекати від уже реальних, а не уявних «слуг народу»?

У команді Володимира Зеленсько­го було більш ніж достатньо часу, щоб спланувати роботу нового пар­ламенту. На Банковій обіцяють, що вона буде дуже продуктивною. Уже розстав­лено фігури на всі ключові посади у Вер­ховній Раді та уряді, у Трускавці пройшли первинну «муштру» малодосвідчені пе­реможці виборів. Політичні щасливчики у своїх інтерв’ю кажуть про радикальні змі­ни, для впровадження яких начебто уже підготовлено пів тисячі законопроєктів.

Депутатів зроблять «доторканними»?

Якщо вірити заявам провідних функціонерів «Слуги народу», у перші дні роботи нового парламенту президент і його партія-переможець ініціюватимуть звернення до Конституційного Суду про скасування депутатської недоторканнос­ті, урізання кількості народних депутатів із 450 до 300 (а то й ще більше). Очікується, що приймуть закон, згідно з яким депута­тів позбавлятимуть мандата, якщо ті го­лосуватимуть за інших або ж будуть хро­нічними прогульниками, без поважних причин пропустять третину засідань ВР.

Для реалізації цих, значною мірою, популістських планів підібрано менедж­мент. Ні у кого нема сумнівів, що крісло спікера обійме найкреативніший управ­лінець у команді Зеленського — Дмитро Разумков, син відомого у минулому по­літолога. Першим заступником голови Верховної Ради буде його найближчий соратник, ідеолог «Слуги народу» Рус­лан Стефанчук, який заодно і далі пред­ставлятиме президента у ВР. Крісло ря­дового, позбавленого керівних функцій, віцеспікера більшість обіцяла віддати представникам опозиції або позафрак­ційним нардепам. З огляду на те, що останнім часом претензії на місце у пре­зидії виказує проросійськи налаштова­на «Опозиційна платформа — За життя» (там начебто хочуть висунути колишньо­го «регіонала» Михайла Папієва), зава­дити цьому збираються патріотичні сили парламенту, зокрема партія «Європей­ська Солідарність». Її лідер Петро Поро­шенко заявив: «Справа принципу, щоби у президії Верховної Ради дев’ятого скли­кання не сидів представник кремлівської п’ятої колони. Звичайно, рішення зале­жатиме у тому числі від більшості, але я запевняю: наша команда у Верховній Раді не тільки не дасть жодного голосу за цих представників, а й буде активно про­тидіяти цьому».

За останніми даними, «Європейська Солідарність» пропонуватиме у віце-спікери лідера Меджлісу кримськота­тарського народу Мустафу Джемілєва. Серед тих, хто претендуватиме на цю по­саду, висуванка від партії «УКРОП» Ірина Костанкевич. Її збираються лобіюва­ти самовисуванці. Є велика ймовірність, що цю кандидатуру (начебто задля збе­реження гендерного балансу) підтримає найбільша фракція…

На правах влади «Слуга народу» зби­рається очолити більшість парламент­ських комітетів, 18 із 22. Іншим силам, як у тій казці, віддадуть корінці. Меншос­ті дісталося керівництво у комітеті зі сво­боди слова (цю посаду готовий обійняти Нестор Шуфрич із фракції Бойка-Мед­ведчука), а також у комітетах з питань прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих земель (самови­суванець Дмитро Лубінець), євроінте­грації (Іванна Климпуш-Цинцадзе, «ЄС»), молоді та спорту (Андрій Кожем’якін, «Батьківщина»). Замість повноцінно­го комітету з питань ветеранів вирішено створити тимчасову спецкомісію, очо­лити її уже запропонували волонтеру-фронтовику Яні Зінкевич («ЄС»).

Про майбутню розстановку парла­ментських кадрів свідчить така арифме­тика: монофракція «Слуга народу» отри­має 70 керівних посад, «ОПЗЖ» — 15, фракції «Батьківщина» і «Голос» матимуть їх по 14, позафракційні нардепи — 9 по­сад, «порошенківці» обійматимуть лише чотири керівні посади. Великі преферен­ції для «Голосу» і «Батьківщини» є, до пев­ної міри, підтвердженням розмов про те, що ці фракції разом із 49 позафракцій­ними мажоритарниками можуть увійти у мегакоаліцію зі «Слугою народу».

До парламентських призначень ще не дійшло, а в Україні вже зріють протести. «Центр протидії корупції», інші представ­ники громадськості обурені намірами більшості призначити на посаду першо­го заступника голови комітету з питань здоров’я нації, медичних послуг та ме­дичного страхування члена партії «Бать­ківщина» Валерія Дубіля. Бо той має нібито кримінальний шлейф, а кілька по­передніх років роботи у парламенті ко­ристувався послугами помічника Дмитра Підтуркіна, який був радником одіозного міністра здоров’я часів Януковича Раїси Богатирьової. Водночас медіа-спільнота виступила проти того, щоб комітет зі свободи слова очолив одіозний Нестор Шуфрич, політична сила якого доклала­ся до тиску на ЗМІ.

Авакову віддячать за «службу народу»?

З парламентських кулуарів просо­чується інформація про склад нового, 23-го за чергою, уряду незалежної Укра­їни, який прийде на зміну Кабміну Грой­смана. Хоча й обговорювали чотири кан­дидатури «технократів», експерти зі 100-відсотковою упевненістю кажуть, що головним у будівлі на Грушевського тепер буде заступник керівника Офісу президен­та, 35-річний юрист Олексій Гончарук.

Раніше на посаді прем’єра бачили го­лову правління «Нафтогаз України» Ан­дрія Коболєва або його заступника Юрія Вітренка. А тепер нібито вирішено, що Вітренко, який має успішний досвід бо­ротьби з «Газпромом», застосовуватиме свої навики на посаді міністра з питань енергетики та вугільної промисловості. Ця кандидатура цілком підходить друж­ньому до президента олігарху Ігорю Ко­ломойському, який розраховує на частку власного впливу на виконавчу владу.

Ні у кого не викликає сумнівів, що но­вим міністром закордонних справ буде ще один заступник керівника Офісу пре­зидента Вадим Пристайко. Колишню посаду віцепрем’єра з питань інтеграції, швидше за все, об’єднають з керівником Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Претендент на це місце уже є — постійний представник України при Єв­росоюзі Дмитро Кулеба.

За даними нардепа 8-го скликання Сергія Лещенка, міністром оборони буде Андрій Загороднюк, міністром юстиції — Ірина Венедиктова, міністром еконо­міки — Тимофій Милованов, міністром інфраструктури — Владислав Криклій, міністром енергетики — Всеволод Ко­вальчук, міністром житлово-комуналь­ного господарства — Альона Бабак або Вадим Ніздря.

Несподіванка — ймовірний претен­дент на посаду очільника Міністерства з питань тимчасово окупованих терито­рій та внутрішньо переміщених осіб. Ним може стати постійний учасник «Кварта­лу 95» та інших гумористичних програм Сергій Сивохо. У липні він балотував­ся у народні депутати на рідній Донеччи­ні, у Дружківці, але у цих мажоритарних перегонах зайняв лише третє місце. Ви­ходить, що президент вирішив компен­сувати цю невдачу і запропонував сорат­никові по шоу-бізнесу крісло в уряді…

У «Слузі народу» зізналися, що зі ста­рого складу візьмуть туди від сили одного-двох міністрів. Найбільш ймовір­но, що продовжить працювати у Кабміні головний фінансист країни Оксана Мар­карова (з одного боку, вона начебто вла­штовує Міжнародний валютний фонд, а з іншого — згадуваного Коломойського). Шанси втретє «увійти у ту саму річку» за­лишаються в Арсена Авакова. За своє (погано приховуване) підігрування під час виборчої кампанії одній політичній силі міністр внутрішніх справ часів Яценюка-Гройсмана може не тільки зберегти свою посаду, а й піти на підвищення. Є інфор­мація, що скандальний чиновник стане віцепрем’єром, наглядатиме за усім си­ловим блоком, у тому числі — за СБУ…

Найбільша інтрига — хто стане міні­стром охорони здоров’я? Прогнозують, що Зеленський запропонує цю ділянку роботи… Уляні Супрун, яку, будучи кан­дидатом у президенти, в’їдливо крити­кував. Одна з причин такого можливого рішення — у команді Зеленського нема людей, які могли би тягнути цього тяж­кого «плуга», а керівник однієї з відомих клінік Михайло Радуцький від цієї про­позиції відмовився. А ще, кажуть, що за Супрун агітують наші друзі-американ­ці. Втім, близькі до Банкової експерти стверджують, що самопочуттям україн­ців у новому політичному сезоні пере­йматиметься глава Національної служби здоров’я Олег Петренко.

Ну й інше важливе кадрове рішен­ня нового парламенту, в якому аналі­тики майже не сумніваються: новим генпрокурором України замість Юрія Лу­ценка стане колишній «антикорупціонер» Руслан Рябошапка.

А тим часом…

Близький до чинного прези­дента олігарх Ігор Коломойський спрогнозував, що нові достроко­ві вибори до парламенту можуть відбутися уже наступного року — за пропорційною системою. Відпові­даючи на питання, за яких умов це може статися, бізнесмен сказав: «Причиною може бути тільки одне — якщо „слуги народу“ почнуть бл… дувати. Вони точно будуть бл… ду­вати. Питання у масштабах». Також Коломойський не виключив, що у майбутньому від провладної фрак­ції можуть відколотися 100 народ­них депутатів, в основному — біз­несмени.

Коментар для «ВЗ»

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії

Доводиться чути, що 29 серпня переможець виборів призначить уряд, прийме багато законів. Сумніваюся, що так воно буде. У перший день сформують робочі органи парламенту. Для призначення прем’єра потрібне відповідне подання пре­зиденту від коаліції, після чого президент має внести його у Верховну Раду і там за нього мають голосувати. Чи встигнуть зробити це за один день, якщо чітко сліду­вати процедурі? Зараз дуже важливо не «гнати коней», а робити все за правилами.

Якщо йдеться про фігуру прем’єра і склад його уряду, то очевидно, що рішен­ня по ньому приймає Банкова. Але ж за Конституцією, склад Кабміну, за винятком глави МЗС і міністра оборони, подає прем’єр. Щоб усе виглядало пристойно, на такі призначення треба дати час, за день цього не зробиш. Закликаю депутатів ви­тримати усі процедури, а не голосувати з наскоку все що захочуть.

Які перспективи нового парламенту? Думаю, перші півроку-рік фракція «Слуга народу» голосуватиме достатньо монолітно. Потім у цій політичній силі відбувати­меться певна диференціація. У великій фракції неминуче формуватимуться вну­трішні угруповання…

Мої поради парламентській більшості: вона повинна, якщо бодай не рахувати­ся, то, принаймні, прислухатися до голосу опозиції. Той факт, що «Слуга народу» змінила свої плани і віддала опозиції керівництво у чотирьох комітетах і в одній ко­місії замість двох комітетів, як раніше, свідчить про те, що там взяли до уваги за­стереження експертів про небезпеку монополізації. Свого часу навіть комуністи дали парламентській опозиції 7 комітетів із 23…

А попередню відмову демократичної опозиції від крісла віцеспікера вважаю по­милкою. При тому, що це, по суті, церемоніальна посада, у критичний момент ві­цеспікер може відіграти важливу роль. Так було і у 1991 році, і у 2014-му…