Звільнення Гройсмана = відставка уряду

Прем’єрство Володимира Гройсмана може закінчитися раніше, ніж розпочне роботу «достроковий» парламент, перед яким нинішній Кабмін має скласти свої повноваження, за законом. Заяву про звільнення очільник уряду вже подав до Верховної Ради. Чим закінчиться ця історія?

«Вітаю Володимира Зе­ленського зі вступом на по­саду глави держави… Успіхів у служінні на благо України, пане Президенте!». Наче за іронією долі цей допис на Facebook-сторінці Володи­мира Гройсмана з’явився саме у ту хвилину, коли пре­зидент Зеленський дійшов до «урядово-похоронної» гла­ви своєї інавгураційної про­мови. Поки хтось із помічників прем’єра постив привіталь­ну телеграму з присвятою просто Володимиру (так, без приставки «Олександрович», новообраний президент по­просив звертатися до нього), Володимир Борисович сидів в урядовій ложі парламенту зо­всім не з парадним виразом обличчя. Чи то здивування, чи розчарування чергувалося з гіркою усмішкою. Звісно, з боку Гройсмана було б наївно розраховувати на те, що но­вий президент і його команда з претензіями на «несистем­ність» гладитимуть по голів­ці «системний» уряд. Але щоб так, у хвіст і в гриву, без жод­ної похвали за досягнення (а вони, безсумнівно, є) та ще й із вказівкою на двері!..

Уже за кілька годин прем’єр зібрав брифінг, на якому анон­сував свою відставку.

Поки телеефіри і соцмере­жі тиражували версії, чи від­пустить Верховна Рада Грой­смана і що буде далі з урядом, прем’єр чергову «шараду» під­кинув. «Зараз новообраний президент має негайно, я цьо­го вимагаю, негайно внести кандидатуру нового прем’єр-міністра, нового уряду і пра­цювати», — заявив Гройсман у програмі «Свобода слова» на ICTV. Які внесення, якщо вони мають бути за пропози­цією парламентської коалі­ції, а її немає?! Чим керувався прем’єр, озвучуючи свою ка­дрову вимогу до президента, так і не зрозуміло. Процедура, яка коротко згадана у Консти­туції, детальніше прописана у Законі «Про Кабінет Міністрів». За його буквою, якщо Верхо­вна Рада проголосує за самовідставку прем’єра, то уряд не розійдеться завтра ж — у стату­сі в. о. він працюватиме доти, доки не буде призначено но­вий Кабмін. А новий Кабмін — це вже парафія Верховної Ради наступного скликання, точніше — майбутньої парламентської коаліції.

Анонсоване Гройсманом подання заяви про відставку 22 травня означає, що парламент має розглянути її не пізніше, ніж до 1 червня. Не набереться 226 голосів — «самоволка» не передбачена: Гройсман зали­шиться у прем’єрському кріслі. Знайдеться — Гройсман віль­ний, а його повноваження ви­конуватиме… А ось тут одно­значної відповіді теж немає. Версія № 1 — в. о. прем’єра буде перший віце-прем'єр Степан Кубів. Версія № 2 — від віце-прем'єра з питань євро­пейської та євроатлантичної ін­теграції Іванни Климпуш-Цин­цадзе, яка заявила: «Наскільки знаю, це рішення президента: повинен бути указ щодо того, хто виконуватиме обов’язки прем’єра, якщо буде проголо­сована відставка уряду».

А що каже закон про Каб­мін? Там прописано, хто має виконувати обов’язки прем’єра (перший віце-прем'єр або віце-прем'єр «згідно з визначеним Кабіне­том Міністрів розподілом по­вноважень») лише у разі його смерті, а не відставки.

Залишається дочекати­ся крапок над «і» в історії з Гройсманом. Якщо керува­тися прописаними у законі про Кабмін строками, парла­мент має визначитися щодо заяви про відставку очіль­ника уряду упродовж най­ближчого пленарного тиж­ня, який стартує 28 травня. Наразі ж «самовідставник» Гройсман активно працює за прем’єрським графіком. У ві­второк, зокрема, відзвітував про зустріч з представника­ми місії Міжнародного ва­лютного фонду.

Чи зменшить шанси Укра­їни на отримання чергово­го МВФ-траншу групова при­ставка «в. о.» до уряду, якщо Верховна Рада таки підтри­має відставку Гройсмана? Враховуючи практику МВФ, так. Але річ тут не лише у змі­ні статусу обезголовленого Кабміну. Інша серйозна пере­пона на шляху до 1,3-мільярд­ної позики — декриміналіза­ція статті щодо незаконного збагачення, яке благословив Конституційний Суд. Без по­вернення цієї норми у Кримі­нальний кодекс, на чому на­голошують наші міжнародні партнери, Київ не може роз­раховувати на черговий транш від МВФ. Зрештою, у ниніш­ній ситуації, коли в Україні до нового президента вже за два місяці додасться позачергово оновлений парламент, креди­тори уважно придивлятимуть­ся «ху із ху», аби зорієнтувати­ся щодо подальшої співпраці з Україною.­