Ще й паспортна окупація…

У тому, що після президентських виборів в Україні Кремль вдасться до чергового «акту зубоскальства», сумніви навряд чи у когось були. По-перше, зважаючи на результати перегонів: у Білокам’яній вирішили не затягувати з «кузькіною матір’ю» для наступника Порошенка, аби «напрягти» і прощупати реакцію. По-друге, враховуючи вдалий для «Раші» момент: турбулентність під час передачі влади — те, що треба для вкидання «шатунських» ініціатив. Залишалося лише гадати, яким саме буде цей кремлівський «акт зубоскальства». Довго ламати голови не довелося. На третій день після виборів в Україні з Білокам’яної надійшла звістка про підписаний Путіним указ щодо спрощеної процедури видачі російських паспортів жителям окупованих територій Донбасу.

Сама паспортна провокація — не новина. Про те, що Росія актив­но готується до «огражданіванія» захоплених територій Луганщини та До­неччини, було відомо ще наприкінці ми­нулого року. З тією лише різницею, що на той момент мусувалася інформація про здачу жителями окупованого Донбасу українських паспортів — як обов’язкову умову отримання «раша"-громадянства. Після появи путінського указу у Міністер­стві внутрішніх справ РФ уточнили: «дво­голову корочку» можна буде отримати без відмови від українського паспорта. Достатньо лише задокументованої про­писки в ОРДЛО і заяви, на розгляд якої відвели до трьох місяців.

Експрес-паспортизацію у Білокам’я-ній аргументували вже заїждженою ри­торикою про «заботу о русскоговоря­щіх». «Це обов’язок Росії перед людьми, які говорять і думають російською мо­вою, і які опинилися у важкій ситуації че­рез репресивні дії київського режиму, — заявив путінський помічник Владис­лав Сурков. — Україна відмовляється ви­знавати їх своїми громадянами, вводя­чи економічну блокаду, не допускаючи їх на вибори, застосовуючи проти них вій­ськову силу. Отримавши російські пас­порти, люди будуть відчувати себе більш захищеними і вільними».

Звучить «заманливо»: такий собі варі­ант «дбайливої окупації». Ось тільки по­хвали у Кремлі могли хіба що від себе чекати. Хоча ні — ще від тих жителів оку­пованого Донбасу, які все ще мріють «умєрєть в Рассєє». З «раша"-паспортом їхня заповітна мрія точно до здійснення наблизиться. Що вмруть у Росії — не факт (Донбас хоч і окупований, але україн­ський). А ось що «рассєянамі» — вже ймо­вірніше.

Реакція Києва і Заходу на «паспорт­не зубоскальство» була прогнозованою. В українському МЗС заявили, що свої­ми діями Росія втручається у внутрішні справи України і порушує Мінські домов­леності. Такі дії, йдеться у заяві міністер­ства, «мають на меті дестабілізацію вну­трішньополітичної ситуації в Україні у післявиборчий період, демонструють на­мір Росії продовжувати агресію, свідчать про відсутність зацікавленості у будь-якій деескалації». Такі ж месиджі прозву­чали і від президента. «Кремль цинічно порушує міжнародне гуманітарне право, яке забороняє окупаційній владі зміню­вати громадянство жителів окупованих територій, — заявив Петро Порошенко. — РФ знову перетнула червоні лінії та від­верто і нахабно торпедує мирний процес на Донбасі. Незаконна видача паспортів за так званими південноосетинським та придністровським сценаріями — це спро­ба виправдати та легітимізувати військо­ву присутність Росії на окупованій части­ні українського Донбасу».

Розуміючи, що відмовчуватися у си­туації, яка склалася, означає самим собі шкодити, висловили свою позицію щодо скандального «паспортного» указу й у Зе! Команді. Оприлюднили заяву про те, що таким скандальним кроком Росія вко­тре розписалася у своїй істинній ролі держави-агресора, яка веде проти Укра­їни війну. «Указом про видачу російських паспортів громадянам України, які пере­бувають на тимчасово не підконтрольних нашій державі територіях, РФ визнала свою відповідальність як держави-оку­панта», — йдеться у заяві.

Аби дати оцінку діям Росії, у Раді Без­пеки ООН наступного ж дня після звістки про скандальний путінський указ склика­ли засідання. У Держдепі США назвали путінський указ «провокаційною акцією», посиленням зазіхань на суверенітет і те­риторіальну цілісність України. Рішення Кремля підриває спроби повернути оку­повані території Донбасу під український контроль, наголосив спецпредставник США з питань України Курт Волкер.

Навіщо Кремль знову лізе на рожен, розуміючи, що по голівці за це не по­гладять? Головна відповідь очевидна. У Путіна діють «за накатаною»: підвищу­ють градус ескалації, піднімають план­ку, сподіваючись у подальшому з по­зиції сили виторговувати вигідні для Кремля поступки. «Огражданіть» оку­пований Донбас — дешевше, вигідні­ше і не так ризиковано, як, скажімо, анексувати загарбані території на сході України. «Російський бюджет, підкоше­ний анексією Криму, „не переварить“ зруйновану у боях територію ОРДЛО, — висловився з цього приводу редак­тор „Європейської правди“ Сергій Си­доренко. — Не меншим аргументом про­ти є нові санкції, які неодмінно будуть запроваджені у разі відкритої анексії. Тому стратегія Кремля залишається не­змінною — контролювати Донбас без анексії; дестабілізувати лінію зіткнен­ня, щоб постійно тримати українську армію „в тонусі“, й одночасно дестабі­лізувати Україну через виснажливу, не­скінченну позиційну війну, яка забирає життя за життям, але не приносить ви­димого результату».

Роздачею «двоголових» паспортів на окупованих територіях Росія ство­рює ситуацію, коли «раптом що» вола­тиме вже про захист не російськомов­ного населення, а росіян Донбасу. А оте «раптом що» можна і самим влаштува­ти. «Організувати „обстрел со стороны украинских карателей“ або „ДРГ на мусоровозе с минометом“ не склад­но, — зазначає у своєму блозі політич­ний оглядач Кирило Сазонов. — Але за­гинуть вже не абстрактні „повстанцы Донбасса“, а громадяни Росії, що дасть формальний привід завдати удару не лише з боку ОРДЛО, а напряму з РФ і навіть з боку Білорусі чи Придністров’я. А це загроза зовсім іншого рівня, ніж загострення на лінії розмежування. Чи буде вона реалізована? Про це знають лише таргани у голові Путіна. Але вже сама можливість реалізації цієї загрози посилює позиції Кремля на перегово­рах. Найкращий хід у шахах — хід шахів­ницею. Це правило наразі ніхто не ска­совував».

У Кремлі знову за лом взялися. І дуже важливо, щоб проти цього лома знайшлися прийоми — як у Києві, так і у Вашингтоні та Брюсселі.