Потаємні реваншистські плани «Розумної сили»

Роль ще одного російського агента впливу на українські події приміряє на себе колишній міліцейський полковник з Донеччини, а нині — лідер примарної партії з пафосною назвою «Розумна сила» Олександр Соловйов. Укупі зі своїми ідейними соратниками — колишніми «ментами», прокурорами, податківцями, екс-комуністами, апаратниками Партії регіонів. Їхня політична сила, на рахунку якої, судячи з фінансових звітів, нема «ні кола, ні двора», має наполеонівські плани: хоче шляхом «народної дипломатії», без участі політиків зупинити війну в Україні. Робить це начебто всупереч волі чинної української влади. У соратники підбирає собі людей з колишньої команди Януковича…

Це дивне громадсько-політичне утворення уже зробило ши­роко розрекламований про­російськими телеканалами піар-крок. Через лінію розмежування пробралося в окупований Луганськ, на тамтешньому залізничному вок­залі перед телекамерами потисну­ло руки членам «ініціативної групи мирних жителів» і підписало з ними «Народну декларацію про мир». Ось, мовляв, вона, народна дипло­матія, у дії, перша цеглинка до за­вершення війни…

Якщо вірити повідомленням сайту «Розумної сили», який, по­при трирічне функціонування пар­тії, «перебуває у стадії розробки», згаданий документ уже підписало понад 100 тисяч людей! Соловйов і сотоваріщі б’ють себе у груди: не­забаром буде мільйон голосів з усіх куточків України! Хизуються, що їхню місію «голубів миру» активно підтримують і в Європі. Що, скажі­мо, їхню ініціативу з «Народною де­кларацією про мир» німецькі парла­ментарії «вважають тим реальним кроком, який здатний об’єднати людей і спонукати їх спільно вима­гати від влади припинення вій­ськових дій» (виділення наше — І. Ф.). Уважніше вчитайтеся у виділе­ну частину цитати, яка є відвертою маніпуляцією, локшиною на голову довірливих громадян, які брехню сприймають за чисту монету. Чи не нагадує вона вам уривки тек­стів кремлівської пропаганди про «криваву хунту у Києві», «державний переворот», «карателів», «грома­дянський конфлікт» і «Путіна-ми­ротворця»?

Мету проекту «Розумна сила» легко спрогнозувати, якщо перечи­тати її програмні засади і партійну хроніку. У них, скажімо, ідеться про «прямі народні переговори» — тобто про діалог з керівництвом терорис­тичних утворень, який офіційний Київ (цілком логічно) вважає не­прийнятним. «РС» виступає проти єднання України з Європейським Союзом, зате ратує за її зближення з Росією. Виступає за… нейтраль­ний статус України. За «розумну», зважену зовнішню політику (щось на зразок того, що не треба драту­вати великого східно-північного су­сіда). Що це, як не заяложені тези з агіткнижечок панів-товаришів Симоненка, Вітренко та інших про­кремлівських рупорів? Чому пол­ковникові, на очах якого сталася російська агресія проти позаблоко­вої, з ласки Януковича, України, від­мовляє почуття реальності? Відпо­відь напрошується сама по собі: це не помилка, не самообман наївної людини, а її усвідомлена, замовна дія проти України. Сам Соловйов на додачу каже, що береться «зміни­ти політичну систему» в Україні. Чи, бува, не за російським сценарієм, де зневажено всі стандарти наро­довладдя і демократичні свободи, де президент є водночас «і Богом, і царем»?..

Крім Соловйова, уродженця Покровська (Донецька область), який працював заступником на­чальника управління оперативних розробок Департаменту бороть­би з економічною злочинністю МВС України, до керівного складу «РС» входять екс-прокурор Горлів­ки, керівник головного слідчого управління СБУ під час Майдану Максим Ленко, колишній пер­ший заступник прокурора Доне­цької області Дмитро Мороз, екс-керівник центрального апарату Партії регіонів Олександр Кушнір і його заступник Анатолій Ма­євський, фігурант «чорної каси» Партії регіонів, активістка «Анти­майдану» Ірина Русакова та інші «колишні». З Тернополя надійшла звістка, що створенням осередків «Розумної сили» на місцях займа­ється скандальний голова Терно­пільської ОДА у часи Януковича Валентин Хоптян і його дружина Надія, колишня голова Гусятин­ської райради. Їздять по районах і агітують до роботи з будівництва «нової України» своїх колишніх од­нопартійців.

Все це вказує на те, що сили ми­нулого готують в Україні політичний реванш. Упевненості у цих намірах додає звістка про те, що фінансу­ванням «РС» займаються особи з колишнього оточення Віктора Яну­ковича — екс-прокурор Пшонка, екс-міністр МВС Захарченко, екс-глава Нацбанку Арбузов. Гроші да­ють щиро — вочевидь, ставки ви­сокі. Колишні функціонери Партії регіонів, які посвячені у життя своїх соратників, запевняють, що з Мо­скви виділено 500 тисяч доларів на «розкрутку» цього антиукраїнського політичного проекту. «Братання» у Луганську — вочевидь, один з пунк­тів такої розкрутки…

Грошей «благодійники» не шко­дуватимуть і надалі. За інформа­цією деяких видань, 20 листопада «Розумна сила» проведе у Києві «Форум національних меншин в Україні». Дійство на 300 осіб відбу­деться у крутому готелі «Хілтон». На оргвитрати зібрання через «Сбер­банк Росії» внесено аванс у роз­мірі 40 тисяч доларів. Хто і заради чого так щедро фінансує «РС»? Чи не ті, хто зацікавлений, аби най­ближчим часом розіграти в Україні «національну карту»? А її таки спро­бують розіграти. Уже розігрують. Чи то «угорську», чи то «ромську», чи то «польську». У порядку денно­му анонсованого «форуму» стоять питання про «оптимальний мовний баланс в Україні», «протидію прово­каціям на національному підґрунті та розпалюванню міжетнічної во­рожнечі». За інформацією, яка над­ходить з Києва, учасники цього форуму планують запропонувати створення національно-культур­них автономій «з перспективою їхнього виходу з України» — бо «у сьогоднішніх умовах українська держава не дає можливості нор­мально розвиватися громадянам неукраїнської національності». Сепаратистський запашок влови­ли? Він вписується у політику гі­бридної війни Росії проти України — розхитати її зісередини. У тому числі на етнічному ґрунті.

Розумні люди повинні тверезо оцінити «благість» намірів новоспе­чених «рятівників України». І пра­вильно зорієнтувати малопоінфор­мованих виборців, які можуть легко купитися, знайшовши у поштовій скриньці агітку, почувши в авто­бусі розмову з привабливими, але фальшивими гаслами.