«Чому інформації про війну на «Суспільному» ТБ так мало?»

У четвер, 25 січня, кількадесят громадських активістів, серед яких учасники АТО, зібралися на пікет біля прохідної частини ТРК «Львів». На дверях та вікнах установи розклеїли наліпки з написами «Суспільне, люди не сміття!», «Суспільне, працюй відкрито», «Суспільне, працюй прозоро!». Активісти пояснили: прийшли, щоб запитати у керівництва телебачення, чому інформації про війну на «Суспільному» ТБ лише 2%?

Як повідомила тележурналістка з багаторічним стажем Ксенія Клим (її нещодавно скоротили із «Суспільного», на Львівському ТБ працювала 17 років. – Авт.), до пікетувальників приїхав наряд поліції. Мабуть, аби біля телевізійної установи не було провокацій? «Я постійно була в зоні АТО, звідти привозила багато інформації для своїх програм про війну на сході. Говорила про волонтерів, лікарів, – розповіла Оксана Клим. – Програми були елементом боротьби з гібридною війною. Тепер нове керівництво вважає, що інформацій про війну на телебаченні не потрібно... До пікетувальників вийшла т. в. о. менеджера «Суспільного» Наталія Степанова. Але не змогла пояснити їм, що відбувається із «Суспільним» і в чому суть реформ. Учасники АТО виносять реформи «Суспільного» на публічну дискусію».

«Львівське радіо було ще за Польщі. Німці й «совіти» його не знищили. А у незалежній Україні допустимо його знищення?»

Директор Львівського радіо Мирослава Лубкович та головний редактор філії ПАТ НСТУ «Львівська регіональна дирекція» (обласне телебачення. – Авт.) Оксана Клим виступили з трибуни сесії Львівської міської ради із критикою реформи суспільного мовлення. Депутати зустріли їхні виступи оплесками.

«Так звана реформа суспільного телебачення і радіо – це фактична ліквідація, – сказала Мирослава Лубкович. – Від 1 січня ліквідовано усі програми радіо – культурно-мистецькі, музичні, передачу «Операція Україна» про воїнів АТО... Фонотека Львівського радіо, яке працює із 30-х років, – це не тільки історія радіо, історія Львова, а й історія України. У нас є останній запис Соломії Крушельницької, у нас записував перше виконання своєї пісні Володимир Івасюк. У 70-х роках, коли на подвір’ї консерваторії палили ноти Василя Барвінського, Львівське радіо зберегло їх, попри те, що була вказівка КДБ розмагнітити всі записи Барвінського. Коли у Львові проходять Дні Європи, до нас черги на екскурсію – записуються на місяць наперед. Маємо зараз усе це здати? Усі мовчать! Міністерство інформації, профільний комітет – мовчать. Усі, до кого ми зверталися, – мовчать. Це якесь зачароване коло. Але Львів не може мовчати. Бо нам ніхто цього не пробачить. Знищити легко. Львівське радіо було за Польщі, за «перших совітів» його не знищили, німці прийшли – не знищили, «другі совіти» – не знищили, а зараз, на 27-му році Незалежності України, маємо допустити знищення?».

Оксана Клим зачитала лист-звернення до депутатів Львівської міськради від колективу (тепер уже звільненого) ТРК «Львів». «Під гаслом оптимізації та реорганізації, що триває вже кілька місяців у системі НСТУ (Національного суспільного телебачення України. – Авт.), відбувається фактичне знищення колективу та регіонального мовлення, – йдеться, зокрема, у зверненні. – За задумом суспільного мовника, в ефірі залишаються лише ранкова розважальна програма «Добрий ранок», випуски новин та вечірня розмовна півгодинна програма «Тема дня». Натомість глядачеві пропонуються або архівні телепередачі, або «секонд-хенд» з каналу «UA.Перший» – «Надвечір’я», «Фольк-мюзик», «Лайфхак українською». Практично закриті всі авторські програми. Відповідно до стратегії розвитку суспільного мовника, під скорочення підпали понад 70% працівників Львівської регіональної філії... Аргумент «реформаторів» простий – скорочення бюджетного фінансування. При тому, що правління НСТУ отримує впродовж року надбавки та премії – від 170 тисяч до 230 тисяч грн. Жодного конкурсу на нові посади, жодного відбору не відбувалося. За яким принципом вони визначать ефективність чи неєфективність журналістів – загадка... Складається враження, що така масова ліквідація штату Львівської ТРК викликана зацікавленістю майном. Території практично у центрі Львова. Ми мовчати не будемо!».

Думка з приводу

Багато років ЛОДТРК (Львівська обласна державна телерадіокомпанія) жила корупцією, крадіжками, клановими зв’язками, родинними дрібними бізнесами навколо виробництва телепродукту. Концерти на замовлення віддавали диким несмаком, політичні телемайданчики – нафталіном, не цікавим навіть родичам «ведучих» та гостей. Знімальні групи не рушили за межі компанії, допоки їм не було обіцяно 50 доларів або шмат їжі, або декілька літрів бензину... Кому не вдавалось захопити-таки серйозні частини ефіру – купував програми окремо (львівські народні депутати тепер приїжджають до мене, просять залишити на роботі куплених з потрохами «ведучих», а їхні програми – в ефірі). І все це – широко прикривалося патріотизмом, як його розуміла вся ця стоп-компанія.

І тут бац – зміни. Тут раптом все почали ставити з голови на ноги. І об’єднуються в смертній боротьбі проти ворогів того балансу – вода і масло, лід і полум’я, дисиденти і влада, інтелігенти і «атошники». Шанована частина львівської інтелігенції підписує листа на підтримку фарисейства – купівлі ефіру з благими намірами. Львів – ти таки неперевершений. Ти не прагнеш змін, але зміни прагнуть тебе. Вони вже прийшли.

Фото faсebook