«У цирку найбільше заробляє клоун»

У наші часи такі поняття, як «цирк», «клоуни» радше ототожнюються з політиками та політикою. Але є в нашому житті і справжнє циркове мистецтво! Про цирк ми давно не писали: спочатку був ковід, тепер війна… здавалось би, не до цирку… Але, виявляється, цирк, як і театр, переживає своєрідний ренесанс: адже люди зараз спраглі до живого видовища і живих вражень.

Я у Львівському цирку не була років із двадцять. Тому з задоволенням подивилася виставу «Новорічний дивертисмент». Приємно вразив дитячий аншлаг і загальний святковий настрій, який панує тут. Хоча ціни на квитки кусаються (вартість від 100 до 500 грн), батьки не шкодують грошей, аби порадувати своїх чад.

Крім квитків, ще треба викластися на іграшкову атрибутику, яка щедро розкладена на місці гардероба, що зараз не працює (бо у разі повітряної тривоги усі мають швидко спуститися в укриття). Ціни на ці дитячі радощі стартують від 150 грн. А ще ж треба традиційно підкріпитися попкорном, що по 50 грн за порцію. А у перерві сфотографуватися з песиком у костюмі Санта-Клауса.

Зараз великих тварин у цирках немає (залишилися тільки котики і песики), однак це аж ніяк не завадило отримати задоволення від вистави. Було видовищне світлове шоу, високопрофесійні виступи акробатів, жонглерів, еквілібристів, повітряних гімнастів, шоубалету «Атлантік». У перервах між номерами публіку тримав у тонусі килимний (клоун) — заслужений артист України Костянтин Герасименко. Протягом двох годин цього динамічного яскравого видовища від дитячої аудиторії не припинявся радісний вереск і оплески.

«Фішка» Костянтина Герасименка — робота з залом. Діти з задоволенням біжать на арену, де підігрують клоуну. Не відстають і дорослі. Журналістка «ВЗ» теж «виступила» у складі імпровізованого глядацького оркестру. Один із його учасників тріпав бухгалтерською рахівницею, інший тер залізом по пральній дошці, одна дівчина тиснула пищалку, а я била молотком по тарілці.

Виступив і відомий силач, львівський лікар Олег Скавиш «Тягнизуб». Педіатр, ендокринолог працює у «Чорнобильській лікарні» і є рекордсменом Книги рекордів Гіннеса. Він підготував номер «Маестро», де тягне зубами через всю арену платформу, на якій стоять дев’ятеро людей.

Ліричним був виступ дресирувальника котиків і песиків Олександра Крота. Під звуки французького шансону різні «па» виробляють граціозні білі і чорні коти. Дресура котів, як відомо, одна з найважчих. А от звести їх разом із собаками — такого не робив ніхто! У номері Олександра Крота біла кішка стрибає через спини чорних песиків. А інший білий кіт робить стійку на обручі, що тримає в руках дресирувальник.

… Про новітні виклики для цирку, його роботу під час війни і фінансові проблеми розмовляємо із директором Львівського державного цирку Романом Здреником.

У його кабінеті одразу кидається в очі колекція циркових скульптурок, зібраних з усього світу — клоуни, коні, песики. Декілька сотень експонатів! Є навіть фарфорові чайники і горнятка, розписані в цирковій тематиці! Є тут подяки, зокрема, від військових: цирк багато допомагає ЗСУ. А ще — шість товстезних папок із колекцією афіші і програмок, що назбиралися за 21 рік роботи пана Романа.

Проходимося будівлею цирку. Директор показує стелю у фоє, яка підтікає. Цирк просить у держави 4,5 мільйони грн на реконструкцію. Уже навіть зробили проєкт своїм коштом. Але з міністерських кабінетів одна відповідь: зараз війна…

Утім сам купол цирку і манеж в ідеальному стані. «Наш зал — 1758 місць, — розповідає директор. — Але можемо дати місце лише 750 глядачам, аби вкластися у норми ДСНС. Бо наше укриття — на 750 місць. Укриття ми зробили власними силами, у вентиляційних шахтах, що під будівлею цирку. Провели туди автономне освітлення. Дякую за це усім нашим артистам і працівникам. Тепер наші глядачі мають повну безпеку. Маємо генератор потужністю 240 кіловат, завдяки якому можемо відпрацювати програму під час блекауту».

Гроші

Підтримка держави — найбільш складна циркова тема. Певні кошти на утримання будівлі цирку йдуть з держбюджету. Суми ці мізерні: 2024 року — 420 тисяч, на 2025 рік очікується 510 тисяч. А витрати на утримання цирку — колосальні. У грудні 2024 року тільки за тепло виклали 673 тисячі грн, 223 тисячі — за електрику. За весь 2024 рік комунальні платежі становили 4 млн 978 тисяч грн. У 2025 році буде потрібно на комуналку близько 8 млн грн. Спонсорів цирк не має. Держпідприємство взяти кредит не може. Жодних пільг, відтермінування нема. Пʼять днів неоплати — штраф. Ще пʼять днів — відключення. Викручуємося за рахунок власних коштів.

Є ще Будинок артистів цирку (готель). Частково там живуть артисти, а частково він працює як звичайний готель. Колись арену орендували для концертів, змагань з боксу. Зараз цього немає. Відповідь міністерства щодо фінансування у стилі: «Грошей немає, але ви тримайтеся».

Загальний штат — 145 осіб, на даний час працює 115 працівників. Це дирекція, бухгалтерія, обслуговуючий персонал, готель, контролери, оркестр з 14 музикантів (живий оркестр залишився тільки у київському цирку і у львівському). Зарплата персоналу — ще одна сумна історія. На 2024 рік недофінансування становило 6 млн грн. З тих 115 задіяних штатних працівників 101 має зарплату нижче мінімальної. Тому своїм коштом повинні доводити зарплату до мінімальних 8 тис. грн. Знайти працівника на таку зарплату складно. Зарплата директора цирку — 18,5 тисячі грн. Тому в цирку працюють фанати…

Артистів у штаті цирку немає. Є Державна циркова компанія України, яка утримує артистів на певних ставках. Усі артисти гастролюють. Є пересувні цирки, які гастролюють по системі шапіто. Решта — приватні артисти, працюють на договірних умовах. Серед приватних артистів є рейтинг, від якого залежить їхній гонорар. Цирк укладає з артистом контракт. Середня зарплата артиста на договірних умовах — від тисячі до 5 тисяч гривень за вихід. Це те, що можемо собі дозволити. Якщо артист відпрацює на місяць 20 вистав, це теж виходить немало.

Молоді артисти намагаються виїхати працювати у закордонних цирках. Як правило, ніхто не повертається. На нашу оплату погоджуються ті, хто не має можливості виїхати. Тим не менше, у нас зараз працюють дуже сильні виконавці. Буває, приїжджає наш артист з-за кордону, бо має там «вікно», хоче попрацювати у нас. Питаю: «Скільки б ви хотіли зарплати»? Він: «Ой, я давно не працював в Україні, не знаю». «А скільки платили в Німеччині»? «300 євро за вихід». Для директора німецького цирку 300 євро — це 6 квитків по 50 євро. Тобто шість глядачів окуповують гонорар артиста. А шість квитків у нас — це три тисячі гривень. Артист каже, мало… То що ми їм можемо запропонувати?

У цирку найбільше отримує клоун, це найдефіцитніша циркова професія. Важко знайти людей, які би в час війни розсмішили публіку. Ніхто не хоче йти, це треба мати особливий талант. У нас працює дуже цікавий клоун — Костянтин Герасименко. Він викладає в Академії циркового мистецтва у Києві, а на суботу-неділю приїжджає у Львів на виступ.

Вартість квитків у цирк — від 100 до 500 грн, залежно від місця. Стараємося, щоб була доступність для людей. Підняти ціну квитка можна запросто. Але середньостатистична сім'я з двома дітьми, щоб сходити в цирк має викласти від тисячі до двох. Тим не менш зали заповнені, до нас ходять.

Тварини

Зараз тварин в українських цирках практично немає. Усе почалося у 2018 році, коли розгорнулася кампанія «За цирк без тварин». Зоозахисники стверджували, що дресирувальники мучать своїх підопічних. А потім почався ковід, війна.

Законопроєкт, де прописана заборона на хижаків, не прийнятий у Верховній Раді. Є лише рекомендація — заборонити диких тварин у цирку. Але чи можна вважати дикими тварин, які у третьому поколінні народжені в неволі? Вони вже не дикі.

Для дресирувальника тварина — найбільша цінність. Це знаряддя праці, партнер. Останній слон, який тут гастролював, мав вартість 130 тисяч євро. З ним працював угорський дресирувальник. Маючи таке коштовне «знаряддя праці», як слон, хіба буде він знущатися з тварини? Та він пилинки з того слона здуває. «Цирк без тварин» — надумана і роздута тема. У нас у цирку чудові умови для утримання будь-яких тварин. Але це нікому не цікаво. Цікаво робити акції протесту. Знайшли ролик десь із Таїланду, де бʼють слона, і його запустили.

Зараз більшість номерів з тваринами зникли — з різних причин. У національному цирку в Києві є один номер з кіньми. Є один кінь в Одеському цирку. Є номер в Харкові - коні, поні. Тигри залишилися при цирку в Києві - ще від легендарних дресирувальників Людмили і Володимира Шевченків. З цими тваринами зараз працює їхня вихованка Юлія Козирєва. Ще є верблюди…

Криза

Зараз український цирк у кризі. Спочатку на роботу цирків негативно вплинув коронавірус. Вистави заборонили. Більшість артистів перекваліфікувалися, хтось кинув цю діяльність. Потім війна внесла ще більші корективи. З тих семи стаціонарних цирків, що є в Україні, працюють лише Київ, Львів і Одеса. Харківський через обстріли вже два роки не працює. У Кривому Розі в цирк попала ракета, рознесла цирковий готель, знищила 60% вікон. Запорізький і Дніпровський працюють періодично, якщо дозволяє безпекова ситуація. До війни зацікавленість працювати у львівському цирку була велика. Тому тут були іноземці з багатьох країн: чехи, угорці, дресирувальники з Італії, артисти з Німеччини. Зараз все це зупинилося.

Стаціонарні цирки — це гордість України, яка має бути пріоритетом. У всій Європі немає навіть п’яти стаціонарних цирків. Іноземці захоплюються нашими стаціонарними цирками. А для нашої держави це «баласт». Влада піднімає питання про можливе роздержавлення цирків. Але добре відомо, чим закінчується роздержавлення. Он у Львові кінотеатри роздержавили. Тепер назвіть хоч один кінотеатр, який процвітає…

Насправді циркове мистецтво дуже цікаве й перспективне. Ми у грудні-2024 спільно з ГО «Яскрава Країна» провели 15-й міжнародний дитячо-молодіжний фестиваль «Яскрава арена». Цей фестиваль переїхав із Дніпра і зібрав весь цирковий світ України. Він показав, що потенціал молодого цирку дуже великий.

Іноземці нам заздрять, у них нема таких фестивалів. За кордоном у цирках є чудові умови для артистів, база, техзабезпечення. Але вони захоплені українськими дітьми, які під час війни займаються десь у Чорноморську, Котовську, Запоріжжі, Чернігові чи Херсоні. А наші діти вже адаптувалися до військових дій.

Зараз багато дітей хочуть бути професіоналами у цирковому мистецтві При львівському цирку працює циркова студія «Юність», причому безкоштовна. Зазвичай тут займаються 15−18 дітей під керівництвом легендарних циркових артистів Роберта і Валентини Мруз. Ці діти дійсно хочуть досягти певних успіхів на цирковому небосхилі. Закінчивши студію вони, як правило, вступають до Київської циркової академії. А потім їдуть за кордон і не повертаються… Зараз наші вихованці працюють у цирку «Дю Солей», цирку «Ронкаллі», роблять різні проєкти, колесять по світу.

Торік ми з гендиректором Циркової компанії України Сергієм Кабаковим були на фестивалі в Монте-Карло. Це найбільший цирковий форум світу. Там ми перед європейською спільнотою підготували доповідь «Робота цирків під час війни». Іноземцям дуже цікаві українські артисти, тим більше що в Європі зараз санкції проти артистів з рф. З одного боку це добре, бо українські артисти прославляють Україну. З іншого — це складно для нас. Це як у футболі: усі наші провідні футболісти грають в європейських клубах. Молодь утримати у нас дуже важко.

… Підходимо з паном Романом до виставки світлин найкращих вихованців циркової студії. Директор із легким сумом перераховує артисток на фото: «Ця у Швейцарії, ця у Франції, ця в Києві, в національному цирку, ця у Цирку „Дю Солей“, ця в Америці… Нам є чим пишатися! Тішуся, що Львівський цирк живе і тримає марку єдиного такого закладу на заході України — з надією і вірою».