«Хочу залишити після себе добрий слід. А не наслідити...»

Несподіваною, м’яко кажучи, стала звістка про те, що Львівську обласну організацію ВО “Батьківщина” очолив колишній голова ОДА Михайло Цимбалюк, який раніше до партії Юлії Тимошенко не мав жодного відношення. Рядові партійці не можуть прийти до тями після такого кадрового рішення, вважають його нелогічним. Починаючи з квітня цього року, коли у відставку подав попередній керманич регіонального осередку “білосердечних” Роман Ілик, тимошенківці почувалися розгубленими. Але і тепер оптимізму їм не додалося. Ніяк не збагнуть, чому центральний провід “благословив” у керівники однієї з найбільших організацій не когось з місцевих партійців, а “варяга”. Політологи кажуть про кадровий голод у лавах екс-прем’єра. У Києві ж вважають, що після тривалих внутрішніх протиборств у львівській “Батьківщині” Михайло Цимбалюк зцементує її своїм організаторським хистом. А ще - наростить силу партійного підрозділу перед майбутніми парламентськими виборами. І все ж запитання залишаються. На багато “чому?” новий керівник львівської “Батьківщини” відповів кореспондентові “Високого Замку”.

- Ви колись перебували у команді екс-президента Віктора Януковича. Сьогодні ж працюєте у стані його головного опонента - Юлії Тимошенко. Що спонукало вас змінити світоглядні позиції, перейти в інший політичний табір?

- У команді Януковича я був чужим. Вона мені не імпонувала. Саме через це — а не тому, що мене змушували до цього львівські депутати — я у травні 2011 року і писав заяву про відставку. Розумів, що не все відбувається так, як вважав за потрібне. Взяти хоча б резонансні події 9 травня, коли до Львова з півдня привезли “гостей” із червоними прапорами — вся ота провокація відбувалася з відома тодішньої центральної влади. При цьому хотів би зауважити: працюючи на посаді керівника області, я не був членом Партії регіонів, і взагалі — жодної іншої.

Чому я нині у “Батьківщині”? З її лідером Юлією Тимошенко у мене давнє знайомство. Був прихильником ідеології, яку сповідує вона та її політична сила. Довго приглядався і навесні цього року вступив у цю партію.

- У чому бачите свою партійну місію на Львівщині? В останні роки не все так просто було у місцевій “Батьківщині”...

- У цій політичній силі хотів би залишити добрий слід, і найменше — наслідити. Моє завдання — щоб обласний осередок партії був реальним, а не віртуальним. Справді, не все просто було у львівській “Батьківщині”. Були ті, що зраджували, керуючись меркантильними інтересами. Моє завдання — зберегти, а інколи навіть повернути тих людей, які розчарувалися у нашій політичній силі, зокрема інтелігенцію. А ще — поповнити політичну силу волонтерами, іншими активістами, які сьогодні є національною елітою. - Коли працювали головою Львівської ОДА, мали дуже складні взаємини зі “Свободою”. Зараз на центральному та й на регіональному рівнях між партійцями Тимошенко і Тягнибока склалися союзницькі стосунки. Як лідер львівської “Батьківщини” чи будете співпрацювати з львівською “Свободою”?

- Готовий працювати з багатьма. Готовий відкинути особисті амбіції — задля блага наших людей. Не виключаю співпраці зі “Свободою”. Багато що залежить від позиції нашого лідера. Якщо буде відповідна вказівка, виконуватиму її. Робота і особисті стосунки — різні речі. У політиці (тепер починаю це розуміти) - на жаль, або на щастя - можливе все...

- Свого часу ваш син Віталій був депутатом Тернопільської міськради від Партії регіонів. Він і далі у політиці? Чи нема у вас із сином ідеологічних розбіжностей зараз, коли збираєтеся на сімейну раду?

- Мій син був єдиним членом Партії регіонів з Тернопільщини, які брали участь в Євромайдані. Він припинив членство у партії Януковича ще до кривавих подій у центрі Києва. Віталій переїхав до Києва, не хотів більше займатися політикою, хоча й залишався мажоритарним депутатом Тернопільської міськради. Два останні роки він є активним волонтером, не раз бував на фронті і зараз їздить на схід. Очолює громадську організацію “Тернопіль європейський”, яка займається моделюванням пропозицій щодо розвитку місцевого самоврядування.

- Не запрошуватиме свого сина у партію “Батьківщина”?

- Він у мене дорослий, готовий сам приймати рішення. Якщо вступить у “Батьківщину” добровільно, свідомо - буду тільки радий цьому.

Думки з приводу

Володимир БОЙКО, народний депутат у ВР сьомого скликання

Не розумію і не сприймаю рішення керівництва партії ВО “Батьківщина” призначити представника команди Януковича Михайла Цимбалюка виконувачем обов’язки голови львівської обласної парторганізації. За майже 13 років партійного стажу у “Батьківщині” безглуздішого рішення не пригадую. Розумію, що майже всі парторганізації нашої партії на Львівщині поступово ставали залежними від братів Дубневичів. З цим, безперечно, потрібно було боротися! Але точно не таким способом. Підбирання політичного непотребу із ганебного минулого стало практикою команди чинного президента. По всій Україні замість проведення люстрації влада зробила ставку на “регіоналів”. У середині партії ВО “Батьківщина” вважаю таку практику неприпустимою.

Микола ДІЛЬНИЙ, рядовий член партії “Батьківщина”

Кажуть, що Михайло Цимбалюк - непоганий менеджер. Але хотілося кращого керівника. Невже так зробили від безвиході? Не думаю, що це добре для партії — бо йдеться про креатуру колишньої влади. Не знаю, чи наші партійці знайдуть у собі сміливість і проголосують на обласній конференції проти Цимбалюка. Швидше за все, змиряться. Бо партійний статут так виписано, що тепер партійний центр нав’язує своїх кандидатів.

Юрій ШВЕДА, політолог

Призначення Михайла Цимбалюка дивне. Воно показує, що центральні органи партії “Батьківщина” продовжують стару практику торгівлі місцевими осередками. Для мене незрозумілою є мотивація подібного призначення - адже Цимбалюк не був ані членом партії, ані її симпатиком! Думаю, подібним рішенням партія себе підставила й образила тих людей, які тривалий час працювали на “Батьківщину”.

Довідка «ВЗ»

Михайлові Цимбалюку 51 рік. Народився у Надвірнянському районі на Івано-Франківщині. Після закінчення Тернопільського педінституту працював директором сільської спортивної школи. У 1988 році перейшов на роботу в органи внутрішніх справ — був керівником обласної ДАІ, заступником начальника УВС у Тернопільській області, керівником міліції у Рівненській, Полтавській, Львівській (двічі) областях, працював у центральному апараті МВС. За президентства Л. Кучми і В. Януковича очолював Тернопільську (двічі) і Львівську облдержадміністрації. У грудні 2011-го був призначений ректором Львівського державного університету внутрішніх справ — у лютому 2014-го звільнився з цієї посади. Генерал-лейтенант міліції, доктор юридичних наук, професор. Заслужений юрист України, Почесний громадянин Бучача, Підволочиська та Монастириськ (Тернопільська область).