Комуністам збираються дати копняка під зад…

Заборона в Україні комуністичної партії, про необхідність чого праві сили твердять від початку Незалежності, може стати реальністю уже в найближчі місяці. Міністерство юстиції збирає доказову базу для того, щоб оформити судовий позов проти КПУ. Саме Феміда виноситиме вердикт партії Петра Симоненка. Процес обіцяє бути найгучнішим на пострадянському просторі за останні роки і, в разі відправки цієї політичної сили у небуття, матиме величезний вплив на суспільно-громадське життя українців, перспективи країни.

На прохання Мін’юсту розслідуванням можливих кримінальних правопорушень з боку комуністичних функціонерів уже зайнялися Генеральна прокуратура і Служба безпеки України. У Мін’юсті заперечують «політичну розправу над інакомислячими», як про це істерично кричать у лівому таборі, а кажуть виключно про захист інтересів держави, на які комуністи зазіхають. В їхніх діях вбачається замах на територіальну цілісність, суверенітет України, підрив її безпеки, колабораціонізм, прислуговування сепаратистам та іноземним окупантам. Такі діяння забороняє Конституція (ст. 37) і закон «Про політичні партії».

Із минулого століття комуністам закидали чимало злочинів проти людяності. Зокрема безпосередню причетність до «розкуркулення», організації Голодомору, фізичного знищення мільйонів людей, до політичних репресій, державного путчу-перевороту. Але нині карати прихильників Леніна збираються не за колишні гріхи, а за теперішню поведінку, яка торпедує Українську державу. Комуністів у нас називають «п’ятою колоною» Кремля. Таке означення вони підтвердили відвертою підтримкою російської агресії в Україні.

Факти безпосередньої участі комуністів у спецопераціях проти нашої держави навів виконувач обов’язки президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов у листі-дорученні на адресу міністра юстиції Петра Петренка. У цьому зверненні керівник держави зазначає, що діяльність керівництва КПУ, її осередків на місцях має відверто антиконституційний характер, спрямована на розкол країни, порушення її територіальної цілісності, суверенітету.

Опираючись на дані вітчизняних спецслужб, Олександр Турчинов заявив, що окремі лідери КПУ всіляко співпрацюють із сепаратистськими рухами на півдні і сході України. Зокрема надають не тільки вербальну, а й практичну, матеріально-технічну підтримку представникам так званих Донецької та Луганської «народних» республік, російським спецслужбам та парамілітарним структурам. Ось лише окремі факти.

У донецькому Слов’янську, який нині є найбільшим осередком терористів на сході, за «патронату» керівника місцевих комуністів Хмельового протизаконно заборонили діяльність партій «Батьківщина», «УДАР», «Свобода». Хмельовий керував спорудженням барикад сепаратистів, встановленням кулеметних гнізд у житлових будинках. У Волновасі місцеву РДА захопили терористи під проводом головного комуніста району Філіндаша. У луганському Свердловську група озброєних бойовиків на чолі з комуністом Гайдеєм захопила крамницю з військовою амуніцією і чотириповерховий будинок місцевого підприємця. Комуністи великих промислових міст сходу і півдня активно допомагали сепаратистам проводити незаконний референдум, надавали свої приміщення під штаби розкольників, зобов’язували надати таку підтримку керівників навчальних закладів, комунальних підприємств, у своїх офісах друкували сепаратистські бюлетені і антидержавні листівки. Анексія Криму — це «заслуга» і тамтешніх комуністів.

Особливо цинічно те, що разом із бойовиками «спадкоємці Ілліча» зверталися до російського президента Путіна з уклінним проханням ввести свої війська в Україну. Ні для кого не секрет, що українські комуністи користуються фінансовими подачками Кремля, завжди є бажаними гостями на російських телеканалах, у своїх виступах відверто принижують нашу державу, її історію, героїв. Натомість героїзують «старшого брата». Дозволяли собі це робити навіть з трибуни Верховної Ради. Такі собі диверсанти з депутатським імунітетом…

Народний депутат В’ячеслав Кириленко зареєстрував законопроект про заборону комуністичної партії в Україні. Однак, швидше за все, це зробить не парламент, а суд. Таке рішення матиме вищий ступінь легітимності. Свого часу суди забороняли комуністичну символіку в Угорщині, Грузії, Латвії, Литві, Молдові, Польщі, Чехії, Естонії. У країнах західного світу про заборону комуністичних партій і рухів не йдеться — бо жодному тамтешньому комуністові не стрільне в голову на догоду ворогові закликати до розтерзання рідної держави.

Володимир В’ЯТРОВИЧ, директор Українського інституту національної пам’яті

— Сподіваюся, що комуністичну партію таки буде заборонено і вона не діятиме в Україні. КПУ є правонаступницею злочинної КПРС, яка сповіду­вала злочинну ідеологію і практику, винна у смертях мільйонів людей. Нині вона причетна до сепаратизму на сході і півдні України. Це поєднує КПУ з її попередницею. Непокарані злочини мають властивість повторюватися...

Треба говорити не лише про якісь юридичні акти (хоча це важливо), а про засудження комунізму як ідеології. Потрібен судовий процес на зразок Нюрнберзького, який би дав правові і моральні оцінки комунізму як злочинній системі. Він має бути не національним — міжнародним. Як і міжнародним явищем був комунізм.

— У 1991 році, після ГКЧП, парламент України вже забороняв КПУ за співпрацю з «гекачепістами». Але потім змушений був давати крок назад, таку заборону визнали недемократичною…

— Ота заборона опиралася винятково на якісь юридичні речі. Не було проведено серйозної роботи, яка б пояснила людям, чому компартія є злочинною структурою — щоб ні у кого не виникало ідеї про відновлення КПУ. Це має стати наукою для сучасних політиків. Не можна обмежу­ватися одним лише рішенням Мін’юсту, треба підходити до цієї справи масштабніше. Мотиви заборони мають бути почерпнуті як із сучасної діяльності КПУ, так і з історії її попередників, які були інструментом терору в Україні.

— Інститут національної пам’яті готовий надати якісь матеріали для державних обвинувачувачів?

— Такі документи містяться у центральних державних архівах, зокрема СБУ, МВС, служби зовнішньої розвідки. Наш інститут готовий надати експертні оцінки тим чи іншим злочинам, до яких у радянські часи була причетна компартія.

— Дехто каже, що заборона комуністів може дати привід Путіну для рішучих дій проти України…

— Путіну не потрібно було жодних приводів, щоб окупувати Крим. Він їх вигадав. Боятися, озиратися на когось нам не варто. Навпаки, вважаю, що, викриваючи комуністів, ми у такий спосіб гарантуватимемо безпеку для України.