Одесі - не до жартів…

Днями жалоби було оголошено в Україні минулі суботу-неділю. Відповідне рішення в.о. президента Олександр Турчинов прийняв через драматичні події, які напередодні сталися в Одесі. Те, що творилося там, шокувало весь світ: завжди мирне, життєрадісне місто перетворилося на арену жорстоких, кровопролитних сутичок. Внаслідок цієї, інспірованої зовні, бійні загинуло 46 осіб, кілька сотень людей з тяжкими вогнепальними, різано-колотими пораненнями, опіками і чадним отруєнням потрапили у лікарні. Тож Одеса, яка раніше заливалася веселим сміхом, нині заходиться гірким плачем…

Напруга в Одесі не спала і в неділю. Кількасот прибічників сепаратистів пікетували приміщення міського управління міліції з вимогою випустити напередодні затриманих, яких мали доставити у суд і обрати запобіжний захід. Розлючені пікетувальники почали трощити вікна, двері міліцейського відділку. Побоюючись штурму, правоохоронці дали задній хід: покидали зброю, щити і випустили три десятки сепаратистів. А під обгорілим Будинком профспілок невідомі розтягнули велетенський прапор Росії…

У п’ятницю, 2 травня, в Одесі відбувався футбольний матч між місцевим «Чорноморцем» і харківським «Металістом». За кілька годин перед цим поєдинком вулицями «південної Пальміри» мирною ходою разом зі звичайними одеситами, прихильниками Майдану, пройшли вболівальники обох команд із гаслами на підтримку територіальної цілісності України. Через російську агресію проти нашої держави з їхніх уст звучали також гостросатиричні, неприємні для керівника сусідньої країни епіграми, які нині чути на кожному українському стадіоні…

Через півгодини перед учасниками цього маршу з’явилося кілька сотень агресивно налаштованих бойовиків, які представляли місцевий Антимайдан — із камінням у руках, битами, арматурою, ланцюгами, ножами. У багатьох була вогнепальна зброя. Координували їх особи з явно військовою виправкою.

Замість того, щоб розділити колони опонентів, не дати їм зчепитися, одеська міліція підіграла нападникам. Ось як описав ці події їх очевидець — кореспондент радіо «Ехо Москви» Володимир Голишев:

«Пекло влаштувала компактна групка диверсантів, яка діяла під ментовським прикриттям. І у нападників, і у ментів були однакові опізнавальні знаки на руках — смужки червоного скотчу. За командою ментівські ряди розступаються. Менти віддають свої щити нальотчикам...».

А далі з допомогою описаних вище «засобів» почалося криваве побоїще. Таке ж, яке кількома тижнями ми бачили у Донецьку, Харкові, Луганську та інших містах, де проти патріотично налаштованих українських громадян орудували сепаратисти та загадкові «зелені чоловічки». В якийсь момент із рядів з червоними пов’язками пролунали постріли. «Перше, що я побачив, повернувшись на вул. Жуковського, — це те, як із проросійського натовпу, прикритого щитами, стирчить автомат Калашникова (!) і стріляє в нашу колону чергами. Тут же попадала купа поранених. Одного з них ми з іншими людьми схопили і почали відносити вбік. У нього було пробито бронежилет. Ми віднесли його у стихійний медпункт волонтерів. «Швидкі» на той момент були переповнені і всі роз’їхалися…».

Унаслідок стрілянини було вбито перших чотирьох учасників мирної ходи. Саме це і викликало зворотну реакцію євромайданівців. Обурені люди пішли у контрнаступ і знесли наметове містечко Антимайдану. Переслідувані сепаратисти забігли і забарикадувалися у Будинку профспілок, з його вікон почали стріляти по людях на прилеглій площі. Ситуація вийшла з-під контролю. З обох боків у хід пішли «коктейлі Молотова». Очевидці кажуть, що летіли вони і з даху, куди забралися і стріляли п’ять десятків невідомих осіб. Вогонь спалахнув у середині приміщення, влаштувавши тим, хто там був, пекельну пастку. Зрозумівши свою приреченість, деякі сепаратисти вискакували з четвертого поверху через вікна — і розбивалися насмерть. Частину зняли по драбинах пожежники. Деяких рятували самі майданівці. Але як тільки сепаратисти опинилися у безпеці, окремі з них, замість того, щоб подякувати, накидалися на своїх рятівників з кулаками і ножами…

Врятуватися від вогню вдалося далеко не всім антимайданівцям. Деякі згоріли заживо, отруївшись чадним газом, що виділявся із горючої речовини у «коктейлях Молотова». Перший віце-прем’єр України Віталій Ярема, який курирує розслідування одеських подій, повідомив, що смерть була миттєвою. Спеціальна комісія вивчає причину виникнення пожежі, встановлює її організаторів, а також з’ясовує вміст підозрілої речовини, що моментально труїла людей…

Серед загиблих і 160 затриманих учасників одеського розбою є іноземці, громадяни Росії і невизнаного Придністров’я. «Є всі підстави стверджувати, що трагедія була наперед спланованою і щедро проплаченою російськими спецслужбами акцією, метою якої було спровокувати вибух насильства в Одесі та дестабілізувати ситуацію в усьому південному регіоні України», — сказано у заяві Міністерства закордонних справ України. Вже названо перші прізвища російських провокаторів — уродженець м. Йошкар-Оли Євген Мефедов (батько працює у МНС РФ), Андрій Красильников із Нижнього Новгорода, Олександр Золоташко…

Українські спецслужби кажуть, що до бійні в Одесі безпосередньо причетні і колишні високопосадовці країни, які працювали в уряді Азарова-Януковича. Як ідеться у заяві прес-служби СБУ, «провокації в Одесі 2 травня відбулися при зовнішньому втручанні і були профінансовані високопоставленими чиновниками з уряду Віктора Януковича, які зараз переховуються та перебувають у розшуку — Сергієм Арбузовим і Олександром Клименком». Утім, колишні чиновники спростували звинувачення на свою адресу і пообіцяли судитися із СБУ.

У неділю Одесу відвідав прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. У провокуванні трагедії він звинуватив проросійських сепаратистів, а відповідальність за те, що цій трагедії не запобігли, поклав на місцеві правоохоронні органи. «Росія і проросійські сепаратисти ведуть справжню війну — війну на знищення України і української незалежності, — сказав глава уряду і додав:

— Якби правоохоронна система в Одесі працювала не тільки на «Сьомому кілометрі» і захищала людей, то всі ці терористичні організації мали бути знешкоджені».

Після п’ятничних подій уряд зробив «оргвисновки» — звільнено начальника ГУ МВС в Одеській області Петра Луцюка, проведено чистку в інших органах безпеки. Рядові одесити не зовсім довіряють цим заходам. Щоб запобігти повторенню біди, вони із числа добровольців створили у місті понад дві сотні патрульних загонів.

Думки з приводу

Сергій ГАМУЛЯК, одеський підприємець, виходець із Львівщини

Я із друзями кожного разу брав участь в акціях на підтримку України. Але так сталося, що минулої п’ятниці був поза містом. Скажу одне: переважна більшість одеситів — відсотків 80 — виступають за територіальну цілісність нашої держави і своє рідне місто бачать лише в складі України. Галичани, будьте певні: у нас все внормується, ми все тут припильнуємо! Одеса — не Крим. Окупантам її не віддамо! Багато моїх знайомих раніше були прихильниками Януковича, але коли побачили, до чого йдеться, різко змінили свою думку, стали горою за Одесу, за Україну.

Олексій ГОНЧАРЕНКО, громадський активіст Одеси

Хочеться вірити, що Одеса стала переломним моментом у планах Путіна із дестабілізації ситуації на півдні України. Я не раз казав: одесити не здадуть місто. В Одесі нема тих настроїв, на які опираються сепаратисти у Донецьку. Ми це довели, але надто жахливою ціною. Люди відстояли місто, причому без участі міліції. Вкотре народ узяв на себе функції правоохоронних органів.

В Одесі траур, проводжаємо в останню дорогу загиблих. Ми хочемо зупинити всі акції, мітинги зі всіх боків. Треба нарешті зрозуміти: люди, які вивішують в Україні прапори чужих держав, є лише пішаками у чужій великій грі. Навіть не пішаками — гарматним м’ясом. Їх використали для пропагандистської картинки.

Юрій ЛУЦЕНКО, радник в.о. президента України

Події в Одесі — перш за все, результат партійних квот. Я відразу казав, що призначати екс-даішника Закарпаття Луцюка начальником Одеського УМВС — абсолютна дурня. З цим усі ( в тому числі й міністр Аваков) погоджувалися. Але депутат «Батьківщини» Дубовий вирішив, що Одеса — його квота за вірність.

В результаті міліція злочинно бездіяла, споглядаючи на накопичення приїжджих «колорадів» у центрі Одеси. Жодного нового зама пан Луцюк так і не призначив. Начальником міськ-

управління стала людина місцевого кримінального авторитета, за сумісництвом — депутата ПР. Три з чотирьох начальників міських райвідділів поїхали у відпустки за кордон. Жодних планів сил і засобів на заплановані масові мітинги розроблено не було. Негласно всім у ручному режимі керував заступник з громадської безпеки Фучеджі. Під його керівництвом міліція фактично стала на захист терористів, які камінням, а потім і автоматами убивали проукраїнських демонстрантів. Явна демонстрація вседозволеності екстремістів-колорадів, які убивали одного за одним проукраїнських активістів, стала основною причиною вибуху насилля ультрасів. Десятки смертей людей — на совісті одеського міліцейського начальства.

Міністр Аваков правильно зняв недолугого Луцюка. Хоч мав це зробити давним-давно. Проте вже наступного ранку в Одесі висадився партійний десант на чолі з Дубовим. Спочатку вони намагалися добитися перекваліфікації наказу: замість зняти — тимчасово відсторонити. Коли це не вдалося — пробили наказ про призначення одіозного Фучеджі виконувачем обов’язків...