Про який самозахист може йтися, коли стріляє снайпер?

У День Соборності Україна здригнулася. Вперше за тижні протистояння влади та народу на вулицях Києва люди загинули від вогнепальних поранень. Першого загиблого в парламентську бібліотеку, що на вулиці Грушевського, принесли близько 6-ї години ранку. Він загинув від поранень у груди та голову. Згодом з’ясувалося, що убили з бойової зброї протестувальника з Дніпропетровщини Сергія Нігояна. Через три години з вулиці в бібліотеку занесли труп ще одного загиблого. За даними майданівців, від пострілу в серце загинув громадянин Білорусі Михайло Жизневський. Він втік в Україну від політичних репресій на батьківщині та вступив в організацію УНА-УНСО.

Коли столичні лікарні почали переповнюватися людьми, які через вибухи світло-шумових гранат, застосування газу та від гумових куль втратили зір або отримали важкі поранення, міліціонери почали виправдовуватися. Скажіть спасибі, мовляв, що ми не використовуємо вогнепальну зброю. Хоча закон дозволяє її застосовувати у разі нападу на працівника правоохоронних органів.

Лікарі зауважили, що чимало людей постраждали на вулицях столиці через застосування якихось невідомих до цього газів. Не знаючи яких саме, кажуть медики, вони не можуть надати якісну допомогу потерпілим. Ніби поспішаючи легалізувати використання незаконних спецзасобів, Кабінет Міністрів 22 січня вніс зміни у “Правила застосування спецзасобів при охороні громадського порядку”. Відтепер співробітникам МВС дозволили застосовувати проти людей водомети при мінусовій температурі повітря. До списку дозволених для застосування світло-шумових гранат Кабмін додав новітні спецзасоби “Дрейф-2”, “Заря-2”, “Смолоскип-С” і “Полум’я-М”.

Та як виправдати застосування проти мирного населення вогнепальної зброї? Чимало фото- та телекамер зафіксували, як у людей стріляють і ціляться зі значної відстані снайпери та озброєні гвинтівками спецназівці. Вони перебувають на такій значній відстані від протестувальників, що навіть камінням у цих правоохоронців не докинути. Отож говорити про міліцейський самозахист — людей смішити.

Вже встановлено, що перші жертви режиму загинули від куль калібру 9 мм і 7,62 мм. Набої калібру 7,62 використовуються для стрільби з автомата АК-47, снайперської гвинтівки СВД. Кулі того ж калібру підходять для багатьох снайперських гвинтівок німецького та британського виробництва. Кулі калібру 9 мм здебільшого застосовують для стрільби з пістолета Макарова. Цей пістолет перебуває на озброєнні всіх підрозділів міліції та військовослужбовців Внутрішніх військ і Збройних сил.

Факт загибелі протестувальників від вогнепальних поранень мусила визнати Генпрокуратура. Проте її керівництво зазначило, що наразі не відомо, чи саме правоохоронці стріляли у громадян.

Багатьох українців дивує жорстокість міліцейських спецназівців. З тваринною люттю вони гамселять по головах дівчат, ногами ламають ребра пенсіонерам, з цинічною посмішкою ціляться прямо у камеру телеоператора. “Може, їм якісь наркотики додають до пайка?”- розмірковують люди.

Віталій Максимов, генерал-лейтенант міліції

Хто стріляв у протестувальників з вогнепальної зброї, міліціонери чи “тітушки”, поки що не встановлено. Експерти мають встановити вид зброї, з якої пролунали постріли, з якої відстані стріляли. Зараз можу лише зазначити, що законних підстав для застосування вогнепальної зброї у правоохоронців не було.

Мене також здивувала жорстокість міліціонерів і військовослужбовців Внутрішніх військ. Переконаний, що це наслідок роботи військових психологів та міліцейських “замполітів”. Мені достеменно відомо, що в кожному обласному управлінні міліції, а також кожній групі міліціонерів, яких відряд­жали до Києва, перед виїздом демонстрували документальний фільм, змонтований за сценарієм МВС. У цій стрічці демонструють, як десь люди б’ють міліціонера, як якийсь спецназівець падає зі скривавленою головою, як з “беркутівців” зривають шоломи. Голос за кадром наголошує: “Бачите, як ці нелюди знущаються над вашими товаришами по службі? Ці люди не знають милосердя!..”. Після такої “промивки мізків” чимало міліціонерів починають ненавидіти “цивільних”.

Спрацювала й система заохочення. Згадайте, як на День міліції урочисто нагороджували тих, хто протистояв мирним акціям. Вони отримали чималі грошові винагороди, а деякі — іменну зброю від міністра. Я володію оперативною інформацією про те, що кожен міліціонер, який стоїть у заслоні навпроти протестувальників, отримує за годину 400 гривень винагороди.