Змінити не прізвища у владі – країну!

Через місяць з часу спонтанного вибуху Єврореволюції у Києві це явище, якому скептики відводили від сили тиждень життя, набуло більш конкретних, «інституційних» форм. У неділю, 22 грудня, понад сотня тисяч учасників віча у центрі української столиці проголосувала за утворення загальнонаціональної громадської організації Народне об’єднання «Майдан». Головна мета спільноти — проведення кардинальних змін у суспільстві, які перетворять Україну у цивілізовану, потужну, процвітаючу європейську державу.

Є надія, що це новоутворення не спіткає доля багатьох дотеперішніх кон’юнктурних проектів. Запорука цього — потужна громадська складова. У раду «Майдану», крім партійних вождів, увійшли відомі активісти, які стояли біля колиски теперішнього руху спротиву, були його генераторами. Серед них — журналісти Ігор Луценко, Єгор Соболєв, Віталій Портников, співаки Руслана, Сашко Положинський, ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, політолог Олексій Гарань. Один з цих активістів — захисник історичних пам’яток Києва Ігор Луценко — озвучив засади функціонування «Майдану». На його переконання, цей рух має домогтися зміни Системи в Україні, а не тільки прізвищ її керівників. На переконання Луценка, той, хто прийде на зміну Януковичу, повинен змінити Конституцію, звузивши свої повноваження, зробити Україну асоційованим членом Євросоюзу, забезпечити реальне місцеве самоврядування, незалежне правосуддя, соціально-економічні реформи. Саме «Майдан» має висунути єдиного демократичного кандидата у президенти. Новий рух має бути прозорим у своїй діяльності, відкритим, сповідувати самоорганізацію, багатолідерність, взаємодопомогу, охоплювати всю країну, всі соціальні верстви. У жодному разі він не може бути утворенням партійних структур.

Під час чергового недільного народного віча майданівці почули багато пристрасних промов. Переможниця «Євробачення»-2004 Руслана зі сцени запитувала президента: чому замість гучних відставок ми чуємо прокурорську брехню на адресу побитих людей? Своєю чергою, Юрій Луценко заявив, що Євромайдан стоятиме, поки не буде скинуто «бандократичний режим Януковича». Екс-міністр закликав розширювати «територію свободи» у всі регіони країни і проголосив спільне гасло боротьби всіх українців: «Досить красти!». На переконання Луценка, десять мільйонів членів громадської організації «Майдан» з десятьма мільйонами однакових думок можуть змінити ситуацію у країні, скинути чинну владу.

Віталій Кличко запевнив, що Майдан функціонуватиме і на Новорічні і на Різдвяні свята, адресував Банковій вимогу проведення дострокових виборів. Олег Тягнибок назвав майданівців «силою Світла» і закликав їх «влаштувати пекло» для чинної влади. Арсеній Яценюк переконаний, що у народне об’єднання «Майдан» має вступити більшість українців, кожен, хто виступає проти корупції, продажних судів, уряду і «звірячої міліції». Однією з вимог цього руху він назвав визволення з тюрми Юлії Тимошенко. Яценюк закликав підтримати опубліковану на сайті президента США Обами петицію з вимогою випустити Тимошенко на волю. До речі, учасники віча проголосували за те, щоб екс-прем’єра призначити одним із співголів ради «Майдану».

Ємко і образно сказав про передумови виникнення широкого протестного руху в країні нардеп Петро Порошенко: «Дістали!». Тобто — допекли.

Заступник голови партії «Батьківщина» Олександр Турчинов повідомив, що за умов відсутності влади у Києві (мера немає, а голову КМДА президент усунув з посади) у столиці почав працювати комітет самоврядування. Його перша ухвала — за прикладом європейських столиць зробити Хрещатик пішохідною зоною.

Коментарі для «ВЗ»

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Києво-Могилянської академії, член ради народного об’єднання «Майдан»

Напередодні вчорашнього віча постало два питання: чи і далі стоятиме Майдан; чи треба на базі Майдану створювати широку масову організацію? Майдан стоятиме, люди сказали, що розходитися не будуть. Але цього недостатньо. Ми бачимо, що влада ігнорує думку народу, навіть якщо його представників на вулиці виходять мільйони. Тому є потреба у створенні широкого народного об’єднання по всій країні на гаслі, яке має бути зрозумілим кожному: гідне життя для нас і наших дітей. Форма нового об’єднання передбачає координацію дій політичних партій і громадських організацій, а також індивідуальне членство в ній. Без цього балансу рухатися не зможемо. Гасло «Майдан — без політиків!» не виправдало себе. Громадськість має підштовхувати політиків, контролювати їх, але має бути також поєднання їхніх зусиль. Все далі залежатиме від нас.

Володимир В’ЯТРОВИЧ, історик, активіст громадського сектору Євромайдану

Ідея створення широкого громадського руху «Майдан» правильна і позитивна — напрошуються аналогії з польською «Солідарністю», литовським «Саюдісом», Народним Рухом України, які багато зробили для системних змін у своїх державах. Наскільки буде ефективним цей рух, залежатиме від людей, які його започаткували і входитимуть в його керівництво. Мене насторожує, що у виступах деяких «вождів» уже звучать популістичні речі…

Наші опозиційні партійці повинні зрозуміти, що йдеться про громадсько-політичний суб’єкт, роль політичних партій у ньому має бути точно не головною. Бо тоді «Майдан» перетвориться у черговий Комітет опору диктатурі чи акцію «Повстань, Україно!». Майдан-2013 показав, що люди здатні самоорганізуватися, що вони готові об’єднатися, радше, під гаслами громадськості, ніж політичними. Якщо політики хочуть, щоб «Майдан» мав майбутнє, то повинні це врахувати. Вони не мають домінувати, не повинні перетворювати цей рух у партійні структури.

У неділю проголошено, що одним із завдань «Майдану» є підготовка до виборів-2015. Так, ми повинні мобілізуватися до цієї події, бо вибори — основний інструмент зміни влади. Але громадськість також вправі вимагати від політиків, щоб вони припинили гру у трьох кандидатів — і вже зараз оголосили про одного, який буде якісною альтернативою нинішньому президентові. Від імені громадського сектору Євромайдану ми заявили, що нас цікавить не просто зміна облич у владі, а зміна Системи, проведення реформ. Тільки тоді можна буде говорити про перемогу революції. Зараз основне завдання громадського сектору Майдану — бути організованими, вміти захистити себе від репресій і надалі тиснути на владу (а також на опозицію), щоб події останніх місяців більше не повторилися.