Тимошенко дали старт на президентські вибори

В опозиції сподіваються, що до 2015 року зусиллями Європейського суду з прав людини їхній вожак буде на волі і зможе скласти гідну конкуренцію Віктору Януковичу. Керівництво Об’єднаної опозиції висловило надію, що цей вибір підтримають їхні соратники з «УДАРу» та «Свободи».

Рішення про свого висуванця на пост глави держави Об’єднана опозиція прийняла під час розширеного засідання Ради, на якому були присутні всі суб’єкти передвиборчого союзу ОО. Голова Ради ОО Арсеній Яценюк вніс пропозицію, а всі решта колеги, зокрема керманичі (чи їхні заступники) з Народного руху, «Реформ і Порядку», «Громадянської позиції», «Народної Самооборони», «За Україну!», — поставили підписи під цією декларацією.

Для чого опозиціонери «зіграли на випередження», зробили превентивний крок, який дехто з експертів вважає передчасним? Чи не допустили вони фальстарту?

Найперше — опозиція до певної міри вивела з рівноваги, завдала психологічного удару по амбіціях нинішнього господаря Банкової (мимоволі він тепер гратиме другим номером). Дала зрозуміти владі про серйозність своїх намірів, про свою упевненість. До того ж Януковичу тепер всі казатимуть, що він тримає у тюрмі кандидата у президенти.

Своїм рішенням опозиція остудила тих, хто вже списав з політичних рахунків Тимошенко. Її кандидатство знімає питання про те, хто головний опозиціонер країни.

Висунення (нехай і символічне) Тимошенко у президенти зіграє мобілізуючу роль для пост-помаранчевих виборців, які після парламентських виборів дещо розгубилися.

Окрім усього іншого, єдиний узгоджений кандидат від опозиції припинить будь-яке багатогетьманство у її стані, пригасить потаємні амбіції, змусить працювати на одну перемогу.

На розширеній нараді опозиціонери домовилися з інших організаційних питань. Вирішено, що фракцію «Батьківщина» у парламенті очолить Арсеній Яценюк. А у віце-спікери висунуть Олександра Турчинова.

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократії

Те, що Тимошенко назвали кандидатом у президенти, є політичним підтвердженням того, що вона продовжує залишатися лідером опозиції. Влада довго розпускала чутки про те, що між Яценюком і Тимошенко неминуче виникнуть сварки, які призведуть до розколу опозиції. Остання подія вказує на те, що жодного розколу немає.

Цим кроком опозиція підтверджує і свій ідеологічний вибір. Вона підтверджує, що ув’язнення Тимошенко є несправедливим, і боротьба проти цієї несправедливості буде одним з елементів наступної виборчої кампанії.

Зрештою, висунення Тимо-шенко нічого не змінює — вона де-факто і так була лідером опозиції. Надалі її у президентських змаганнях можуть підтримати лідери інших партій.