Санстанції ліквідують!

До кінця року усі обласні та районні СЕС ліквідують. Влада мотивує своє рішення необхідністю реформувати медичну галузь. Однак існує й інше пояснення: державна казна — порожня, платити зарплату 50 тисячам бюджетників — немає з чого...

ПРО ТЕ, що Державну санітарно-епідеміологічну службу реструктуризують, а кількість працівників скоротять удвічі, було відомо ще у листопаді минулого року. Скорочення мало відбуватись у чотири етапи — щоквартально мали звільняти певну кількість працівників (у першу чергу, працівників пенсійного віку). Але цього не сталося — чекали до останнього.

21 вересня МОЗ видав наказ про ліквідацію СЕС по цілій Україні. Кінцевий термін виконання — 31 грудня.

Як повідомив “ВЗ” заступник головного лікаря зі санітарно-гігієнічних питань Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Микола Урбанович, Львівську СЕС ліквідують до

25 грудня: “По районах ліквідацію буде проведено в інші числа”. Функції СЕС перейдуть до нової структури — Держсанепідслужби та її територіальних управлінь у 24 обласних центрах, у місті Києві та Севастополі, в АР Крим і на транспорті — залізничному, водному та повітряному, а їхні працівники отримають статус держслужбовців.

“Конкурс на посади в управління уже провели. Обіцяють створити центри лабораторного контролю. Кому не вдалося потрапити на роботу в управління, зможе працевлаштуватися у цей центр. Привілеїв — менше, зате на біржу праці не доведеться ставати”, — розповів “ВЗ” на умовах анонімності один із працівників Львівської обласної СЕС.

У Держсанепідслужбі підтверджують: конкурс провели, 2,5 тис. осіб працевлаштували. Ці фахівці здійснюватимуть інспекторські функції та прийматимуть рішення щодо адміністративних заходів до порушників санітарного законодавства. Тепер залишається придумати, куди “прит-кнути” решту — 47,5 тис. працівників...

«СКОРОЧЕННЯ будуть, але не масові, — запевняє заступник головного лікаря Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Олег Когут. — Функції СЕС залишаться незмінними, але кількість санітарних перевірок на підприємствах буде меншою. Суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику перевірятимуть раз на рік (раніше — щоквартально), середнім — раз на три роки (раніше — раз на півроку), низьким — раз на п’ять років (раніше — раз на рік). Про перевірку й надалі попереджатимуть за 10 днів. Зрозуміло, підприємець за цей час встигає підготуватися, а через два дні після візиту — знову береться за старе... Багато цивілізованих країн обходяться без санепідслужби. Але там підприємець знає: порушить закон — буде відповідати. І не відкупиться».

“Ще кілька таких реформ, і медична галузь буде остаточно зруйнована, — каже голова вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. — Отримали у спадок від Радянського Союзу чудову службу, чіткі стандарти якості. Тепер залишаємося абсолютно беззахисними. Не живемо за залізною завісою: їздимо за кордон, іноземці приїздять до нас. Хто тепер буде тримати під контролем інфекції? Випадки харчових отруєнь у закладах громадського харчування стануть нормою”.

«Давно пора розігнати цих дармоїдів. Користі від них — жодної. 30 днів витрачають на те, щоб розглянути зібраний підприємцем стос папірців і виписати свій папірець. Не хочеш чекати — заплати кілька тисяч. І тоді хоч огризками торгуй — стануть сліпими і глухими. Але цих “доярок” держава у будь-якому випадку кудись прилаштує. Служба по-іншому буде називатися, а працюватимуть у ній ті ж люди, які будуть дерти з підприємців три шкури», — каже власниця невеличкого кафе.

“Уявіть ситуацію: людина прийшла полікувати зуби у приватного стоматолога, і отримала “бонус” до нової пломби — гепатит, СНІД, ще якусь біду. Така ситуація стане нормою, якщо буде відсутнім контроль, — переконана лікар-епідеміолог Марія Швець. — Коли проводимо перевірки закладів громадського харчування, жахаємося, в яких умовах працюють люди, з яких продуктів готують страви, яку термічну обробку проходить їжа... Шкода відвідувачів — вони бачать гарну вивіску, просторий зал зі зручними стільцями, але ніхто з них не бував на кухні. А глянути там є на що! Власники просять, щоб виписали мінімальний штраф, обіцяють виправитися. Робимо наступну перевірку — і застаємо знайому картину”.

“Вони обдирають нас як липку, мотивуючи це тим, що не виконуємо норм, які були затверд-жені в СРСР і відтоді жодного разу не переглядалися. Кожен візит спеціалістів зі СЕС обходиться мінімум у 100 гривень, — розповідає завідувачка одного з дитсадків. — Коли відмовляю-ся давати “у кишеню”, погрожують: “Можемо що завгодно тут висіяти. Навіть золотистий стафілокок!”.

Тепер, щоб відкрити, наприклад, магазин з продажу швейних машинок, дозвіл санстанції не буде потрібним. Правда, це не стосуватиметься продуктових магазинів. Як висловився один із чиновників МОЗу, “кількість інспекторів зменшиться, але вони стануть злішими та агресивнішими”.

Дитсадки, школи, лікарні, водогони перевірятимуть раз на рік. Профтехучилища — раз на п’ять років. Кафе, бари та ресторани — раз на три роки. Позапланові перевірки проводитимуться лише за скаргами громадян та у випадку харчових отруєнь і спалахів інфекційних захворювань!