«Хліб у нас дешевий. Просто людям навіть на нього не вистачає»
Через державне регулювання цін частина підприємств може відмовитись пекти хліб
Як і обіцяли, після виборів зросли ціни практично на усі сорти хліба. Там 20 копійок, там 50... На перший погляд, небагато, але для незаможних сімей (а саме вони споживають найбільше хліба, бо на делікатеси не вистачає) це таки відчутне подорожчання. В середньому буханець білого хліба у Львові вже коштує 4,5-4,7 гривні. На соціальні сорти ціна начебто й не зросла, але знайти такий хліб нелегко.
«Останнім ЧАСОМ якось ніби менше хліба стали завозити. Раніше можна було вискочити хоч о восьмій, хоч о дев’ятій вечора за батоном. Тепер, коли вертаюсь з роботи (півсьомої вечора), уже не завжди є простий хліб. Лишаються лише заварний з чорносливом, якого не люблю, “тостовий», — бідкалась жіночка у хлібному відділі невеличкого супермаркету. Там увечері лишився лише порізаний хліб різного ґатунку не першої свіжості. Найдешевший — 4,65 гривні за 650 грамів.
Виробники пояснюють: змушені піднімати ціни, бо зростає собівартість. “Компанія досі втримує ціни на соціальні сорти хліба, хоча їх виробництво збиткове, — каже прес-секретар концерну “Хлібпром” Юлія Лебедєва. — У листопаді ми були змушені підвищити ціни на кілька сортів покращеного хліба на 7%, оскільки лише за останній місяць борошно подорожчало на 10%, а з часу, коли ми востаннє піднімали ціни, — на 20%. Тарифи на газ впродовж 2011-2012 року зросли на 52,6%, на електроенергію — на 8%. Зарплати за останній рік зросли на 10%...”.
Така ж ситуація по всій Україні. Тим часом «Київхліб», що минулого тижня заявив про підвищення цін на кілька сортів хліба, змушений був знизити вартість двох з них — втрутився Антимонопольний комітет та КМДА. Утім, річ зовсім не в тому, що підприємство занадто підняло ціни. Учасники ринку вважають, що у цій справі більше політики, ніж економіки. Бо не може дорожчати хліб в країні, де розповідають про стабільність і “пакращєння”.
“Середня ціна хліба у Києві — 4,7 гривні за буханець. За добу у столиці випікають 600 тонн хліба, з яких 66 тонн — соціальні сорти, ціни на які не змінились. Ті, хто потребує дешевого хліба, мають можливість його купити, — каже генеральний директор “Укрхлібпрому” Олександр Васильченко. — Соціальні сорти хліба уже давно збиткові, тому підприємства підвищують ціни на інші сорти, аби покрити збитки. Але проблема навіть не в тому. “Київхліб” змусили знизити ціни на сорти, які не є соціальними, мотивуючи це тим, що вони популярні. Тобто регулювати почали навіть те, чого не мають права регулювати. “Київхліб” має широкий асортимент. Але ж є багато підприємств, в асортименті яких 80-90% хліба — соціальний. Якщо їм не дозволять підняти ціни на нього до економічно обґрунтованого рівня, то вони взагалі не зможуть працювати. Замість хліба переорієнтуються на інші види продукції. І так буде, тому що перші, хто порушує закон, — влада. У Законі “Про ціни та ціноутворення” передбачено гарантії виробникам, які випускають продукцію за регульованими цінами: мовляв, ці ціни дозволятимуть працювати рентабельно. Якщо ж регульовані ціни нижчі за економічно обґрунтовані, то збитки мають компенсуватись за рахунок місцевих бюджетів. Але ж ніхто пекарям збитків не компенсує. Чому хлібозаводи мають виконувати функцію соціального захисту, яку має виконувати держава? Хочете, щоб люди мали дешевий хліб? Робіть щось для того. Не можна ж гримнути по столу “Не піднімати ціни, і все тут!”. Підприємство має працювати, отримувати прибутки і платити податки. Все! А то маємо, що зарплати мусимо піднімати, бо уряд наказав, а ціни не можемо підняти, бо уряд не дозволяє. А звідки ж тоді брати гроші на підвищення зарплат? А хліб дешевший, ніж у Росії та Білорусі. Я нещодавно приїхав з Німеччини і маю фото — кілограмова паляниця і цінник — 4,1 євро. У нас — 50 центів. А ціни на енергоносії у нас європейські, ціни на борошно — європейські... Хліб у нас дешевий. Просто треба визнати, що є багато людей, яким навіть на такий хліб не вистачає”.