У Великому Любені велика радість — виплекали чемпіона світу

У цій дисципліні хлопцеві немає рівних ні в Україні, ні у світі. Всі завойовані ним медалі - найвищого ґатунку.

«Олег — справжня гордість Великого Любеня, всієї територіальної громади, ми надзвичайно пишаємося нашим краянином!» — сказала у розмові з кореспондентом «Високого Замку» місцева жителька Галина Вербицька.

Про шлях до цих перемог, специфіку улюбленого виду спорту ми розпитали у самого чемпіона.

— У паверліфтингу є дивізіон класичного «жиму лежачи», а є екіпірувальний, в якому виступаю, — пояснює Олег. — Вправу виконую у спеціальній майці, яка допомагає вижимати штангу. Техніку вправи відточую до міліметра — тоді це спрацьовує. У мене було два суперники: ровесник з Тернополя Арсеній Кардаш і представник Польщі. Більше ніхто не відважився позмагатися з нами, мабуть, не бачили шансів на перемогу, тому й не приїхали…

Це мої треті міжнародні змагання. У 2025 році у столиці Мальти Валлетті я переміг на чемпіонаті Європи з жиму лежачи, привіз звідти три золоті медалі. А перед ось цим чемпіонатом світу у Польщі завоював п’ять золотих медалей в окремих вправах на континентальній першості з триборства у чеському Пльзені. Виграв я і чотири чемпіонати України…

— Як сприймають твоє спортивне захоплення батьки?

— Моя мама живе зі мною у Великому Любені, працює масажисткою у санаторії. Батька, на жаль, три місяці тому не стало. Всі свої нагороди я присвячую йому…

Захопився паверліфтингом після того, як одного разу у зал мене покликав займатися друг. Сподобалося, загорівся. Цим нині живу. Батьки бачили, що я цим видом спорту активно займаюся — і самі занурилися у моє хобі, пишалися моїми досягненнями. У всьому підтримують мене і рідна школа, керівництво громади, яке відзначило грошовим сертифікатом. Я не люблю великого пафосу, але теплі привітання, які отримав, були дуже приємні.

— Який твій улюблений предмет у школі?

— Напевно, англійська мова. Вона мені дуже стає у пригоді зараз, розмовляю нею, по суті, вільно.

— Чим саме тебе приваблює паверліфтинг? Що у ньому цікавого?

— Цей вид спорту особливий. Своє тіло вдосконалюю кожним тренуванням — результат бачу у дзеркалі. Вчуся на кожному занятті і забираю свої недоліки.

Дякую за все це своєму наставнику Ігорю Євгеновичу Яремчуку, тренеру Володимиру Йосиповичу Замихівському.

— Твій вид спорту — виснажливий, потрібні особлива дієта, режим…

— У паверліфтингу дуже важливе спортивне харчування. У нас, на відміну від бодібілдингу, не треба дуже рахувати калорії. Але потрібно вживати амінокислоти, креатин, протеїн…

— Ти живеш у селищі. А чи маєте вдома власний город?

— Невеличкий, але маємо! Мама вирощує там огірки, помідори. Я за найменшої нагоди їй допомагаю.

— Знаючи, який ти силач, хулігани, мабуть, бояться мати з тобою справу…

— Бояться! (Усміхається). Але я людина не конфліктна, щоб до мене чіплялися.

— Яка та велика мета, якої ти хотів би досягти?

— На чемпіонатах світу хочу побити всі рекорди у моєму виді спорту, які тримаються близько 10 років — у жимі штанги лежачи, у присіданні зі штангою і у становій тязі (підйомі штанги з помосту до повного випрямлення корпуса). Ці рекорди наразі належать американцям. З такою мотивацією, яку мені задають мої тренери, і якщо не буде травм, досягти цього мені під силу. Немає нічого неможливого!