«Один суддя помилився. І чемпіонський пояс віддали мені»

Віктор Плотніков поїхав на професійний боксерський турнір до Німеччини. Перемогу спочатку присудили його супернику, 37-річному німцю Ронні Ґабелю. Але згодом той віддав Віктору чемпіонський пояс. Судді перерахували очки й знайшли помилку, тож перемога – за українцем!

– Я з дитинства займався плаванням. У 90-х роках басей­ни позакривали, тоді почав ра­зом зі старшим братом займа­тися боксом, – розповів “ВЗ” Віктор Плотніков (він із багато­дітної родини, у нього четверо братів і сестра. – Авт.). – Мета була – вміти постояти за себе. А згодом бокс мене затягнув.

Пригадую, як на тренуван­нях мене ставили у спаринг з Ростиславом Зауличним (сріб­ний призер Олімпіади-1992, бронзовий призер чемпіонатів світу та Європи у напівважкій вазі. – Авт.). Він важив не мен­ше 90 кг. Коли відпрацьовували з ним вправи, тренер поперед­жав, щоб старалися не пропус­тити удар (усміхається. – Авт.). Ще за часів союзу мені вдало­ся виграти молодіжний боксерський турнір. Потім було понад 200 поєдинків у любительсько­му боксі, коли Україна стала вже незалежною.

– У професійний бокс піш­ли, щоб більше заробляти?

– Мені було 25 років, коли я став професійним боксером. Я дивився бої Мухаммеда Алі, Майка Тайсона... Зараз Тайсо­на не поважаю. У США є штати, де легально можна вирощувати марихуану, і він цим займаєть­ся. Людина, яка стала чемпіо­ном світу з боксу, докотилася до такого…

Коли я підписав професійний контракт (зі мною було ще кіль­ка боксерів, які перейшли у про­фесійний спорт), Віталій Клич­ко сказав нам: «Великі гроші починає заробляти лише чем­піон світу». До того часу боксе­ри заробляють небагато. Мій найбільший заробіток на той час – 25 тисяч євро, на турні­рі в Бельгії. У Львові був період, коли боксерські турніри прово­дили постійно. Але після Євро-2012 популярність спорту у міс­ті пішла на спад. Востаннє бокс можна було побачити на «Арені Львів» років з десять тому.

– Вам 44 роки, могли б уже завершити боксерську кар’єру. Але все-таки поїхали до Німеччини на турнір...

– У професійному боксі спортсмен залишається доти, поки проходить медичну комі­сію. Я її пройшов. Крім того, спортсмену в Україні зараз складно заробити. Я лише два місяці займаюся тренерською роботою. Коли є родина, тре­ба шукати будь-яку можливість заробити... Але найголовніше, я хотів «перекрити» попере­дні поразки. Востаннє я вигра­вав 2015 року. Я, чесно кажучи, вже й сам забув, коли це було, мені нещодавно про це нага­дали.

– Передбачали, що може­те у Німеччині перемогти?

– Дехто мені закидав, що я не готуюсь до боїв, мовляв, знаю, що програю. Казали, що я “здаю” бої, заробляючи гроші... Маячня! Якщо поїхати на турнір без підготовки, можна так отри­мати по голові, що ніякого боксу не захочеться! Тому завжди тре­нуюся і налаштовуюся на пере­могу. А там як карта ляже…

Моїм суперником у німецько­му Дессау був 37-річний чемпі­он світу у першій середній вазі Ронні Ґабель. У нього з 29 пе­ремог – 20 нокаутів. Він місце­вий улюбленець. На пресконфе­ренції перед боєм Ронні сказав, що «ще один бій виграє, і буде зав’язувати зі спортом». Ба­чив, що я на сім років старший від нього, до того ж я не мав до­статньо часу для підготовки. Мені сказали про бій за три тиж­ні, а треба кілька місяців, аби підготуватися до чемпіонського бою такого рівня.

– Спочатку вам не вдалося забрати чемпіонський пояс…

– Я думав, виграю за очками. Але надіятися на таку перемогу на чужому рингу не варто. Один суддя віддав перемогу мені з рахунком 114 – 113. Інший суд­дя віддав перемогу суперни­ку з таким же рахунком. А тре­тій суддя поставив нічию – 114 – 114. Якщо нічия, то пояс за­лишається у чемпіона... І тут не­сподівано німець підходить до мене, віддає пояс і каже: «Я про­грав!». Я дуже здивувався… Су­первайзер почав перераховува­ти очки. Я не чекав результату, пішов із рингу. Мене кличуть на­зад, кажуть: «Зміна рішення». Один суддя помилився, він за­мість 114 написав 113 очок. І я забираю пояс «на кишеню» (смі­ється. – Авт.).

– Як публіка відреагувала на такий хід подій?

– Cпокійно. На стадіоні було й багато українців. Після закін­чення боїв було шоу з феєрвер­ками.

Довідка «ВЗ»

Віктор Плотніков наро­дився 28 жовтня 1977 року у Львові. Виступає у напівсе­редній вазі. Перший профе­сійний бій провів у березні 2002-го. Його першим тре­нером був Іван Когут (нині уже покійний). 2003 року Ві­ктор Плотніков став одним з найкращих спортсменів Львівщини. І навіть отримав квартиру від мерії (тоді місь­ким головою Львова був Лю­бомир Буняк). Провів понад 40 боїв у професійному бок­сі.

25 червня 2022 року у Німеччині Віктор Плотні­ков переміг німця Ронні Ґа­беля і завоював пояс WBU Super (2022). Викладає бокс у ДЮСШ ім. Антона Білого (на тренування приходять не лише діти, а й дорослі).