У Пекіні тріумфували «Блискавка» і «Кишенькова ракета»

Найбільш впізнаваний символ китайського спорту, олімпійський стадіон “Пташине гніздо”, цими днями приймає 15-й чемпіонат світу з легкої атлетики. На швидкісних доріжках з покриттям Mondo, на яких на Олімпійських іграх-2008, легкоатлети встановили п’ять світових рекордів (три з них належать ямайській блискавці Усейну Болту), ніхто з потенційних рекордсменів переписати історію легкої атлетики поки що не наважується. Але і без рекордів у Пекіні доволі спекотно.

Мало хто зі свідків півфінальних забігів на 100 м серед чоловіків зробив би ставку на Усейна Болта. Уперше після фінішу легендарний 29-річний ямаєць не підбадьорював публіку танцями. Напружено вдивляючись у табло, володар шести золотих олімпійських медалей з полегшенням зітхнув, побачивши своє прізвище у списку фіналістів. Королю спринту, який звик фінішувати у гордій самотності, далеко попереду від усіх і вся, цього разу знадобилася допомога фотофінішу. В іншому півфіналі в оваціях трибун з насолодою купався улюбленець багатьох американців Джастін Гетлін. Свою стометрівку він пролетів, наче на крилах.

Олімпійський чемпіон-2004 і екс-рекордсмен світу, відбувши чотирирічну дискваліфікацію за вживання заборонених препаратів, Гетлін у 2010-му знову вийшов на доріжку. Однак ні титули, ні народне визнання Джастіну повернути не вдавалося. У публіки на той час уже був інший кумир, новий бог спринту на ім’я Болт. Та “Пташине гніздо” для американця мало стати ареною великого реваншу. На першому етапі Діамантової ліги Гетлін встановив особистий рекорд — 9,74 сек. Ямаєць же у цьому сезоні, навпаки, був далеким від найкращих своїх кондицій. Але у вирішальній баталії Болт прийняв виклик Гетліна і на силі характеру вигриз в американця 0,01 сек. (9,79). Після фінішу Усейн сказав, що це була найважча в його житті перемога.

Зграйка фіналісток жіночої стометрівки нагадувала квітник. Фіолетові пасма американки Тори Боуї та вогняну зачіску нігерійки Блесінг Окагбаре затьмарити змогли лише зелені косички та вінок із жовтих квітів найтитулованішої серед усіх претенденток на титул чемпіонки — Шеллі-Енн Фрейзер-Прайз. Ще б пак: “Кишенькова ракета” (так Шеллі-Енн називають через невисокий зріст — 1,52 м та надзвичайну потужність бігу) у рідному ямайському Кінгстоні має власний салон краси. Після того, як зупинила секундомір на 11,76 сек., новоспечена шестиразова чемпіонка світу може бути певною: стежка, протоптана ямайськими модницями до її салону, ще довго не заросте. Не менш популярною у ті зіркові хвилини була голландка Дафне Скіпперз, яка стала єдиною світлошкірою учасницею фіналу і однією з небагатьох «білих» призерок в історії чемпіонатів світу. (Востаннє “блідолиці” спринтерки сходили на світовий п’єдестал пошани в Едмонтоні-2001. Однак після тріумфу нашої Жанни Блок і срібного успіху гречанки Катерини Тану на європейських уболівальників чекало страшне розчарування: обидві медалістки не уникнули гучного допінгового скандалу). Щоб голландське “срібло” відбулося, Скіпперз довелося двічі встановлювати особисті рекорди: 11,83 у півфіналі, і ще дві соті голландка скинула у вирішальному забігу.

Найменше шансів зазнати фіаско було у Рено Лавіллені. У секторі для стрибків з жердиною француз за останні п’ять років виграв чемпіонати Європи, Олімпійські ігри і зібрав усі можливі діаманти — головний трофей Діамантової ліги. Рекордсмен світу у приміщенні (на турнірі “Зірки жердини” у Донецьку француз взяв 6,16 м і відібрав один із світових рекордів у Сергія Бубки) у своїй скарбничці не має лише однієї нагороди - “золота” чемпіонату світу. У Пекіні Рено почав стрибати з особливим шиком: кваліфікацію здолав “на одній нозі”, не перевантажуючи себе повноцінним розбігом, та й у фіналі дозволив собі включитися у гру на висоті 5,70 м — так навіть сам Бубка не ризикував. І все йому вдавалося невимушено, з величезним запасом. Каменем спотикання для француза стали звичні для нього 5,90 м. Коли невідомий рудий 21-річний хлопчина з Канади Шонесі Барбер (став другим після Бубки наймолодшим чемпіоном світу у стрибках з жердиною), наче чортенятко з табакерки, злетів на омріяну висоту уже у першій спробі, а чемпіон світу-2013 німець Рафаель Хольцдеппе підкорив планку з другої, Лавіллені відмовився від перенесення власних спроб на недосяжні для інших 6 м і безуспішно продовжував гнути жердину на 5,90 м. Тож разом з поляками Павелом Войцеховським та Петром Лисеком француз вкотре став бронзовим призером.

У секторі для потрійного стрибка прогнозовано домінувала колумбійка Катрін Ібарген. Перемогу їй принесли 14,90 м. Уперше в кар’єрі на світовий п’єдестал пошани піднялася Ганна Князєва-Міненко. Колишня українка, яка сьогодні презентує Ізраїль, зафіксувала 14,78 м. Один сантиметр програла їй Ольга Рипакова з Казахстану. Травмованій Ользі Саладусі не вдалося стрибнути далі 14,41 м — це шосте місце. До останнього Оля не знала, чи зможе вийти на старт. Травма спини не дозволяла донеччанці навіть на тренуванні виконувати стрибкову роботу без знеболювальних. В Пекіні вона доволі спокійно пройшла кваліфікацію. А ось у фіналі уже під час першої спроби у неї зірвався захисний корсет. “Я сильно прибила спину, до того ж усе відразу пішло в ноги, - прокоментувала Ольга Саладуха Федерації легкої атлетики України. - Я зібралася, робила все можливе, але не дотягнула до запланованого результату. Тепер, найімовірніше, доведеться пропустити зимовий сезон. Потрібно прикласти максимум зусиль, що відновитися до Олімпіади в Ріо”.