«Арену Львів» дискваліфікувала… сама ФФУ!

«Не так тії вороги, як добрії люди, і окрадуть, жалкуючи, плачучи, осудять», — писав 165 років тому великий Тарас Григорович. Ніби у воду дивився. Його пророчі слова про лицемірство удаваних друзів цілком підходять до нинішньої ситуації в українському футболі. Видання football24.ua оприлюднило лист, який надіслав у ФІФА 17 вересня віце-президент ФФУ Сергій Стороженко. У цьому листі Стороженко просить ФІФА... підтримати рішення ФФУ (!) про дискваліфікацію “Арени Львів”.

Відбірний матч чемпіонату світу-2014 відбувся у Львові 6 вересня між збірними України та Сан-Марино. Того вечора ми виграли і програли. Легко здобули три очки і так само легко набралися «менінгітів» на свою голову — через поведінку окремих фанатів. Підтримка команди патріотичними піснями-гаслами, оплесками їм видалася недостатньою, тож взялися запалювати заборонені фаєри. А ще кілька ненормальних ультрас, не знати для чого, демонстрували банери і вигукували гасла, одягали майки, які міжнародна організація з протидії расизму у спорті розцінила як вияв нетолерантності, ба, навіть неонацизму.

«Інспектори» явно переборщили у визначеннях, згустили фарби, але покарання не забарилося. ФІФА оштрафувала Федерацію футболу, дискваліфікувала до 2017 року «Арену Львів», заборонивши протягом цього часу проводити на ньому міжнародні матчі збірної України. І хоча санкції призупинили до 26 листопада, коли розглядатимуть апеляцію ФФУ, іміджу нашої країни завдано відчутного удару… Як з’ясувалося, «постаралися» не тільки «неадеквати» на трибунах», а й клерки у спортивних офісах.

Найбільше відзначився у цьому невдячному занятті віце-президент ФФУ Сергій Стороженко, який одноосібно узяв на себе право від імені Федерації говорити, м’яко кажучи, усілякі дурниці. Стороженко написав запопадливо-принизливого листа у ФІФА.

У листі ФФУ визнала, що на матчі Україна — Сан-Марино на “Арені Львів”, крім запалених петард і бенгальських вогнів, були ще й такі порушення (текст листа — у перекладі zaxid.net): “Демонстрація неонацистських символів і банерів (банер 14-ї Дивізії СС «Галіція», банер ультраправої спрямованості «На добраніч, ліві», футболка із написом “88”, група із 20-25 людей, що вигукували нацистські привітання)”. Також у листі ФФУ слушно не визнала “факт расистських дій у бік гравця збірної України Едмара Головського”. — “Присутні у той день на матчі представники ФФУ можуть підтвердити, що на адресу Едмара не лунало жодних імітацій мавпячих криків, про які згадував спостерігач FARE”.

Але, крім того, лист містив і скандальну пропозицію щодо дискваліфікації “Арени Львів”. Ось вона: “З огляду на важливість подальшого запобігання будь-яким проявам дискримінації, що можуть негативно вплинути на розвиток українського футболу у дусі взаємоповаги та дотримання законів фейр-плей, ФФУ розглядає можливість виключити стадіон у Львові зі списку спортивних локацій, які можуть приймати міжнародні матчі. ФФУ також сподівається, що Дисциплінарний Комітет ФІФА підтримає її рішення щодо дискваліфікації стадіону “Арена Львів” на встановлений період, зокрема у цілях безпеки, про що йдеться у Частині 3.66 Дисциплінарного Кодексу ФІФА”.

Дивною, м’яко кажучи, є й “мотиваційна” частина листа пана Стороженка. Як вам такий пасаж: “Теперішні складні інтеграційні процеси в Україні, зокрема тривалі дебати щодо приєднання до Європейського Союзу та інших організацій, значно посилили реакційні настрої у Західній Україні. І часто результатом цього є несвідоме використання заборонених нацистських символів, жестів, а також вигукування відповідних гасел”. Прочитавши цю маячню, чиновники ФІФА, очевидно, думають приблизно так: галичани не хочуть, аби Україна інтегрувалася з ЄС, ось і протестують на трибунах, запалюючи фаєри і махаючи забороненим приписом ФАРЕ (організації-партнера ФІФА) “кельтським хрестом”... Ну хіба це не ідіотизм?

“Пригадую чудову атмосферу на самому стадіоні під час гри 6 вересня, — коментує недолугу кляузу Стороженка міський голова Львова Андрій Садовий. — Дуже толерантне ставлення до гостей — збірної Сан-Марино. Коли пролунав гімн цієї маленької країни, весь 34-тисячний стадіон аплодував. З поваги до хлопців, які, не маючи практично жодних шансів на перемогу, захищають честь своєї держави. Львів вміє поважати слабших, бо сам часто виступав у ролі жертви для різних імперій. Так, були певні інциденти на трибунах (кілька фаєрів, хлопчина у футболці з номером «88» — ФІФА потрактувала це як Heil Hitler — і так далі), в яких були задіяні одиниці. Вони завжди трапляються на футбольних матчах. 34 тисячі вболівальників, а тим більше все місто, вся держава, не можуть відповідати за дії кількох осіб, серед яких, можливо, були й провокатори. А потім з’явилась інформація про початок дисциплінарного розслідування і згодом дуже жорстке рішення ФІФА щодо України та, особливо, щодо Львова. Було дивне відчуття, що щось тут не так. На стадіонах Європи трапляються набагато серйозніші інциденти, але п’ятирічною дискваліфікацією ніхто ще не був покараний. Тепер все стало на свої місця. Це зрада. Саме так це і варто трактувати”.

Навряд чи Стороженком керувала турбота про інтереси українського футболу. Якби він вболівав за це, то проявив би принциповість і жорстко покарав Харківський ФК «Металіст», уболівальники якого недавно демонстрували нацистські банери під час виїзного матчу їхньої команди у Полтаві. Але про це — мовчок…

Стороженка вважають людиною, близькою до голови Харківської ОДА Михайла Добкіна і харківського мера Геннадія Кернеса, відомих українофобів, проросійськи налаштованих чиновників. Це Добкін образив керівництво грецького клубу ПАОК, назвавши їх «муда…и» («пильний» Стороженко чомусь не відреагував на це хамство). Це Добкін з Кернесом по суті благословили руйнування меморіальної дошки лауреату Шевченківської премії науковцю Юрію Шевельову, записавши його у прислужники фашистів. На всіх ефірах цей дует не шкодує чорних фарб для Львова. Можливо, цій гепо-допівській компанії (за підказкою порадників із Білокам’яної) вкотре хотілося показати «п’ємонт демократії» як острів неблагонадійності, нетерпимості, ледь не розсадник тероризму? А відтак — посіяти серед європейців сумнів у доцільності підписання з «такою» Україною Угоди про асоціацію. А загалом настроїти проти Львова іншу частину України…

Львів з його дивовижною аурою на стадіоні завжди наснажував футбольну збірну України на перемоги, і це додавало йому авторитету. Напевно, комусь не подобалося, що за столицею Галичини закріпилася слава найфартовішого для «синьо-жовтих» міста. Можливо, комусь не давала спокою по вінця заповнена «Арена Львів»? Тому й задумали перенести матчі збірної звідти до Харкова, а відтак значні касові збори після міжнародних матчів скерувати в іншу кишеню...