Вулкан в Антарктиді щодня викидає золотий пил: вчені понад 30 років не можуть пояснити цей феномен

Еребус, розташований на острові Росс приблизно за 1350 кілометрів від Південного полюса, є найпівденнішим активним вулканом на планеті. У його кратері постійно знаходиться озеро розплавленої лави, а разом із вулканічними газами в атмосферу потрапляють мікроскопічні частинки золота.

Феномен описали ще у 1991 році в дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters. За оцінками дослідників, золотий пил може переноситися повітряними потоками на відстань до тисячі кілометрів від вулкана. Наразі Еребус залишається єдиним відомим вулканом, який викидає кристалічні частинки самородного золота.

Водночас сліди золота виявляли й у викидах інших вулканів, зокрема Кілауеа на Гаваях, Етни в Італії, Августина на Алясці та Ель-Чичона в Мексиці. Науковці пояснюють, що золото може переноситися гарячими вулканічними газами у складі сполук із хлором або сіркою.

Однак дослідження команди геохімікині Кімберлі Мікер показало, що процес в Еребусі відрізняється. Під час аналізу снігу, вулканічного газового шлейфу та повітря на відстані до 1000 кілометрів від кратера вчені виявили мікрометрові кристали чистого золота правильної геометричної форми. Деякі з них сягали приблизно 60 мікрометрів.

Попри те, що добовий обсяг золотих викидів Еребуса менший, ніж у деяких інших вулканів, його унікальність полягає саме у формуванні окремих кристалів самородного золота.

Серед основних гіпотез — кристалізація золота під час охолодження вулканічних газів або його утворення у твердій кірці на поверхні лавового озера з подальшим винесенням в атмосферу потоками гарячих газів. Втім жодна з цих версій поки що не отримала остаточного підтвердження.

Дослідники вважають, що розгадка може критися в унікальному поєднанні хімічного складу магми, температурного режиму та геологічної будови вулкана Еребус. Попри десятиліття досліджень, цей природний феномен досі залишається однією з найцікавіших загадок сучасної вулканології.