Сполучені Штати стали найбільшим у світі експортером нафти, випередивши Саудівську Аравію та росію

США — Сполучені Штати Америки офіційно очолили рейтинг найбільших світових експортерів нафти та рідкого палива, радикально змінивши баланс сил, який десятиліттями контролювався Саудівською Аравією та росією. Такий стрімкий ривок Вашингтона став можливим на тлі серйозних збоїв у постачаннях традиційних енергетичних гігантів через війну на Близькому Сході та міжнародні санкції.

Згідно з останніми звітами служби відстеження суден Vortexa, сукупний експорт сирої нафти та нафтопродуктів із США у травні зріс до рекордних 10,5 мільйона барелів на добу. Цьому посприяли не лише стабільно високі темпи внутрішнього виробництва приватних компаній, а й додаткові заходи американського уряду щодо вивільнення нафти зі стратегічних резервів для стабілізації глобальних цін. Натомість експорт колишнього лідера ринку — Саудівської Аравії — через тривалу війну між США та Іраном і фактичне блокування Ормузької протоки обвалився у травні до 5,9 мільйона барелів на день. Своєю чергою, росія змогла поставити на зовнішні ринки близько 7 мільйонів барелів на добу, оскільки її нафтова інфраструктура суттєво постраждала від регулярних успішних атак українських безпілотників та посиленого санкційного тиску з боку Заходу.

Для порівняння, ще у 2025 році диспозиція сил виглядала зовсім інакше: Ер-Ріяд лідирував із показником 8,1 мільйона барелів на добу, США посідали другу сходинку (6,6 мільйона), а рф замикала трійку з 5,8 мільйона барелів. Поточна зміна лідерства є символічним реваншем для Вашингтона, який після нафтового ембарго ОПЕК 1973 року тривалий час перебував у критичній залежності від близькосхідних вуглеводнів. Головним рушієм американської енергетичної незалежності став технологічний прорив після 2010 року, відомий як «сланцева революція». На відміну від країн ОПЕК+, де обсяги видобутку регулюються директивно на державному рівні (що часто використовується росією та її партнерами як інструмент політичного шантажу), нафтовий сектор США функціонує на суто ринкових засадах, гнучко реагуючи на цінові коливання та заповнюючи дефіцит на європейському та азійському ринках.