Більшість українців вважають, що Україна не зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення

Як вказано у звіті за результатами дослідження, оприлюдненому в п’ятницю, порівняно з результатами останнього опитування у вересні 2025 року оцінки громадян майже не змінилися: про неготовність України до вторгнення заявляють 78% респондентів. Для порівняння, у вересні частка тих, хто підтримує цю оцінку, складала 81%.

«З них 28% вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. А решта 50% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми (частка тих, хто так вважає, зросла з 44% у вересні до 50% у грудні)», — вказують дослідники.

Частка респондентів, які вважають, що Україна зробила скоріше чи повністю достатньо для підготовки — 15% (у вересні було майже стільки ж — 16%). З них 10% вважають, що Україна скоріше зробила достатньо, хоча були деякі прорахунки. А вважають, що Україна повністю достатньо все зробила — 5%.

Респондентам, які відповіли, що Україна зробила скоріше чи зовсім недостатньо для підготовки, ставилося додаткове запитання про можливі, на їх думку, причини. Результати опитування показують, що серед населення немає однозначного консенсусу і бачення причин недостатньої підготовки до вторгнення.

«Так, відносно найбільше респондентів говорили про те, що політичній владі не вдалося докласти необхідних зусиль (49% серед тих, хто вважає, що Україна не була готовою; у вересні 2025 року було 46%, у лютому — 41%, тобто є тенденція до зростання протягом року)», — вказується у звіті.

Крім цього, досить багато респондентів говорили про те, що саме населення не вірило і не готувалося (29%, у вересні - 35%), про вплив проросійських сил та агентів (18%, раніше — 17%), про те, що військове командування не змогло докласти належних зусиль (15%, раніше — стільки ж), що Росія володіла занадто великими ресурсами (13%, раніше — 21%), про недостатню підтримку Заходу (11%, раніше — 15%), про те, що за цей період об'єктивно неможливо підготуватися і все врахувати (10%, раніше — 14%).

Директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, наголосив, що серед українців є сильний запит на справедливість за результатами великої війни, який, зокрема, включає і покарання відповідальних за можливо недостатню підготовку до вторгнення.

«Водночас крім функції покарання важливим є визначення прорахунків і врахування їх на майбутнє. Тим більше, якщо дійсно в певний момент буде досягнуто „мирної угоди“ з такою конфігурацією, яка буде означати, що Росія зберігатиме загрозу для України і далі», — зазначив він, нагадавши, що в опитуванні КМІС у вересні 2025 року лише 10% українців вважали, що у разі реалізації мирного плану від Європи і України, який загалом і тоді, і зараз сприймається хоч і важким, але прийнятним, і який включає гарантії безпеки, Росія більше не нападе на Україну. Натомість 56% скоріше чи повністю вважали, що Росія спробує напасти знову.

«Тому безумовно важливим є врахування досвіду підготовки до подій лютого 2022 року. При цьому треба враховувати, що пересічні громадяни не є експертами та не володіють усією інформацією про перебіг підготовки до 2022 року, тобто громадськість не може виступати остаточним надійним суддею. Це означає потребу у фаховій дискусії, яка були би спокійною і конструктивною. Критичне осмислення минулого досвіду не має ставати заручником політичних ігор та використовуватися політичними опонентами для зведення рахунків», — резюмував Грушецький.

Опитування проводилося упродовж 26 листопада — 13 грудня 2025 року. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів — це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.