Степан Яким — почесний громадянин Дрогобича

У таких випадках обранці ОТГ з адміністративним центром у місті Котермака далеко не завжди одностайність виявляють. Гарячі дебати із суперечками до хрипоти — одна з ознак роботи депутатського корпусу. Так вже заведено на малій Батьківщині Івана Франка. Тут по-справжньому вірять, що найкраще рішення народжується тоді, коли депутати всі свої «за» та «проти» висловлюють на очах у всіх, а не за дверима сесійного залу.

Нічого не змінилось і на недавній сесії. Це особливо добре проявилось, коли, як це й було передбачено порядком денним депутатського зібрання, дійшло до обговорення результатів недавнього аудиту в місті. Не дуже приємно було слухати звинувачення, які тоді пролунали на сесії. Із точністю до навпаки розвивались події, коли дійшла черга до обговорення кандидатури Степана Якима на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Дрогобича». Усі присутні у залі 27 депутатів, як один, проголосували за відзначення почесним званням цієї заслуженої людини, патріота свого міста.

Степан Яким, якому торік у жовтні 81 рік минув, залишив свій слід в історії Дрогобича. Як педагог і вчитель, керівник і поет. Двадцять дев’ять років очолював Дрогобицький механічний коледж. Відмінник освіти. Автор 7 книг. Його перу належать поетичні збірки «Момент істини», «Ми лише в гостях на цій землі» та «Гомін Підгір'я», а також зібраний у трьох книгах цикл гуморесок «Пастка», «Бойки сміються» і «Мій собака не кусає». Його дослідження життєвого і творчого шляху Івана Франка «Від Мирона до Мойсея» побачило світ у 2023 році.
Сьогодні невтомний очільник спілки журналістів Дрогобича, яким Степан Яким став у 2018 році, працює над головною книгою життя. Пише історію України, яка охоплює період від Трипілля до наших днів. Чотири роки тому через хворобу дружини призупинив працю на 224 сторінці. Дуже сподівається, що з Божою поміччю із поставленим перед собою творчим завданням справиться.

Від редакції: станом на сьогодні звання «Почесний громадянин міста Дрогобича» отримали такі відомі українці, як письменник Роман Іваничук, професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Михайло Шалата, міський голова Дрогобича першого демократичного скликання Мирослав Глубіш, колишній в’язень сумління, віцеректор Католицького університету у Львові Мирослав Маринович, опікунка сестер Степана Бандери Ганна Рудик, перший єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Юліян Вороновський, а також багато інших як наших співвітчизників, так і громадян інших країн, які своїми добрими справами у місті запам’яталися, назавжди в історію Дрогобича увійшли.