Суд зобов’язав розслідувати заяву кропивницької судді щодо тиску на неї

Вчора, 24 вересня, Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань розпочати кримінальне провадження щодо втручання в діяльність судді Кропивницького апеляційного суду Ірини Олексієнко. Вона 15 липня 2024 року в складі колегії суддів ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу розвіднику Роману Червінському, яке дало змогу внести за нього заставу й звільнити з-під варти.

Про це написали на своїх сторінках у Facebook адвокати Романа Червінського Костянтин Глоба та Андрій Йосипов.

У дописі Костянтина Глоби йдеться про те, що суддя «відкрито в процесі під аудіозапис заявила про вчинення щодо неї впливу у справі Червінського зі сторони прокуратури та СБУ».

Повідомлення про втручання в діяльність Ірина Олексієнко надіслала Вищій раді правосуддя 1 серпня. Його опублікували на сайті Ради. У скарзі йдеться зокрема про спостереження працівниками Служби безпеки України за будинком судді, нею та її дітьми.

Андрій Йосипов написав, що рішення щодо розслідування суд ухвалив за заявою захисту. З його слів, справу мають розслідувати за статтями 376 «Втручання в діяльність судових органів» та 364 «Зловживання владою або службовим становищем».

Хто такий Роман Червінський

Роман Червінський народився 2 грудня 1974 років у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. Він працював у спецслужбах та розвідці, має звання полковника, відомий участю в кількох гучних операціях. Одна з них — затримання російських бойовиків ПВК «Вагнер» в липні 2020 року. В Україні ця операція мала кодову назву «проєкт «Авеню».

У липні 2020 року бойовики збиралися летіти над Україною на літаку турецьких авіаліній рейсом «Мінськ-Стамбул». Цей літак, за задумом української розвідки, мав примусово сісти в Києві начебто через погане самопочуття одного з пасажирів (насправді представника СБУ), і «вагнерівців» би затримали. Натомість в останній момент перед вильотом найманців заарештували в білорусі й видали росії. В Україні з цього приводу виник скандал.

Романа Червінського та його керівника в Головному управлінні розвідки Василя Бурбу звільнили з посад. В інформаційному полі України з’явився термін «вагнергейт» (гейт — суфікс, який використовують в англійській мові для назви політичних скандалів за аналогією з Вотергейтським скандалом в США 1972−1974 років). Червінський і Бурба в розмові з журналістами припускали, що був витік інформації від української влади, на рівні Офісу президента, через що операція провалилася.

У травні 2021 року при Верховній раді створили Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих протиправних дій влади в цій справі. 15 листопада комісія заявила, що не знайшла підтверджень витоку інформації. А 17 листопада проєкт Bellingcat оприлюднив розслідування, у якому йдеться про те, що президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.

З початком повномасштабної війни Червінський повернувся на службу, та не в Головне управління розвідки, а в керівництво військової частини Сил спецоперацій Збройних сил України. Там він і долучився до операції з вербування російського пілота.

За матеріалами справи, Червінський разом із іншими особами самовільно вирішили здійснити спецоперацію — заволодіти літаком повітряно-космічних сил рф. російський пілот нібито погодився на пропозицію перейти на бік України. Однак влітку 2022 року рф обстріляла аеродром «Канатове» на Кіровоградщині.

Унаслідок ракетного удару загинув командир військової частини та зазнали поранень 17 військовослужбовців. Також повністю знищено два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітну смугу, техніку та будівлі було пошкоджено.