До кінця року відреставрований іконостас церкви Святого Юра повернеться на своє місце

А почалося все з простого звернення. У Києві прихильно поставилися до прохання дрогобичан відреставрувати кілька експонатів із музейного фонду міста Котермака.

Але, як часом буває, після першого прохання до реставраторів звернулись із другим. Потім — із третім… Станом на сьогодні кількість відреставрованих експонатів музею «Дрогобиччина» спеціалістами Центру давно вже перетнула за сотню зразків. Йдеться не лише про живопис, а й про експонати з дерева та скла, безцінні тканини. Цим, до речі, і відрізняється «Дрогобиччина» від інших музеїв Львівщини — широким «асортиментом» своїх експонатів. Співпраця розвивалась, наповнювалась новим змістом. Між партнерами зростала довіра. Настав день, коли «Дрогобиччина» запропонувала київським науковцям повномасштабний проєкт — аби вони продовжили життя головній перлині пам’ятки культурної спадщини ЮНЕСКО — іконостасу дерев’яної церкви Святого Юра. Таке замовлення за місяць не виконаєш. Роки потрібні, аби дати собі раду з подібним складним завданням. Це, звісно ж, чудово розуміли у реставраційному центрі. Та все ж погодились: не кожного дня трапляються оказії такого роду — працювати з настільки безцінним матеріалом. Щоб демонтаж іконостаса обійшовся без руйнівних наслідків для пам’ятки, до Дрогобича у 2020 році прибула група спеціалістів із Центру. Треба було бачити, як вони працювали: нікому, крім визначеного кола осіб, не дозволялось не те, що демонтувати — доторкатись до ікон.

Для відновлення унікального іконостаса ХVII сторіччя (іконостас перемальований у 1959 році), як інформують у Національному науково-дослідному центрі, залучили фахівців науково-дослідних відділів реставрації творів темперного та олійного малярства й меблів. Участь у роботі беруть також спеціалісти з відновлення етнографічних предметів з дерева, поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, всього 25 науковців-реставраторів. Під час недавнього засідання Науково-реставраційної ради Центру проаналізовано роботу над іконами празникового та апостольського рядів, реставрація яких майже завершена. У такому ж темпі здійснюється відновлення ікон пророчого ряду. По суті, завершена й реставрація обрамлення. Якщо все піде добре, реставрацію мають завершити до кінця цього року. Рівно через три роки після демонтажу іконостаса.

Як проінформувала нас директорка музею «Дрогобиччина» Алла Гладун, іконостас церкви Святого Юра реставрується виключно силами Національного науково-дослідного центру України. Єдину допомогу, яку отримали кияни для успішної реалізації реставраційного проєкту — це презент від швейцарської фундації «ALIPH». За скеровані для виконання робіт матеріали, які реставратори отримали від згаданої фундації лише у 2022 році, не сплачено ані копійки. Було б краще, звісно ж, якби знайшлось бодай якесь фінансування. Якби таке сталось — обійшлось би без багатьох труднощів, які завжди даються чути тоді, коли бракує коштів. Тоді б і робота просувалась швидше. Не довелось би відволікатись на вирішення нетворчих питань. З іншого ж боку, до такого вже звиклося. Такими вже ми вже є: на реставрацію, збереження своїх безцінних пам’яток, навіть таких як церква Святого Юра в Дрогобичі, у нас ніколи не вистачає коштів. Тому так стараються реставратори, роблять все можливе для того, щоб зберегти для наступних поколінь безцінні духовні скарби. Лише одне залишається нам — аплодувати таким людям!