Премія для Мирослава Мариновича

Наш краянин став першим українцем, якого нагородили чеською премією «Пам'ять народу». Лауреатами цьогорічної відзнаки, крім Мирослава Мариновича, стали ще четверо громадських діячів з Чехії та Словаччини — Анна Шестакова, Марі Гензлова, Марі Суседкова та Павел Елі Ваго.

Про це повідомила пресслужба Українського католицького університету та Релігійно-інформаційна служба України.

Премію «Пам'ять народу» вручають від 2010 року за сприяння чеської некомерційної організації «Post Bellum». Її мета — вшанувати живих свідків історичних подій: ветеранів війни, політв'язнів, учасників руху Опору, тих, хто пережив Голокост, переслідуваних письменників, представників підпілля, скаутів, членів Церкви.

Виступивши із подячним словом у Національному театрі Чехії, де засновники відзначили цьогорічних лауреатів, Мирослав Маринович подякував за те, що почесна нагорода «вручена українцю, представнику того народу, який веде велику, тяжку боротьбу за свою незалежність та свободу». Українці, це остаточно проявилось під час теперішньої кривавої війни проти нації Т. Шевченка, остаточно консолідувались. Ми, подолавши страх, стали єдиним народом. Сталося це завдяки згуртованій підтримці, яку наша країна у ці дні отримує від вільного, цивілізованого світу, одним з членів якої є дружня, солідарна з Україною Чехія. Чехи це розуміють, високо цінують подвиг та самопожертву українців.

«Пам'ять народу», звісно ж, не єдина нагорода, якої удостоєний 73-літній Мирослав Маринович. Окремо вартує згадати про отриману у 2014 році медаль Свободи Імені Трумена-Рейгана, яку у Вашингтоні вручили йому та іншому видатному представнику України, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. Йдеться про відзнаку некомерційної освітньої та правозахисної Фундації з ушанування жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation), яка вручається тим особам і установам, які все життя демонстрували відданість свободі й демократії та опір комунізмові й усім іншим формам тиранії. Достатньо сказати, що цієї нагороди у різні роки удостоєні Лех Валенса (2006), Папа Іван-Павло ІІ (2005), чеський дисидент і майбутній президент Вацлав Гавел (2003)…

Зробивши багато років тому вибір на користь Правди та Добра, Мирослав Маринович немало натерпівся, протягом багатьох років зазнавав системних переслідувань. Був ув’язнений комуно-радянським режимом. Сьогодні він один із небагатьох дисидентів-шістдесятників дочекався тих часів, про які вони, за висловом самого Мариновича, перебуваючи за колючим дротом у радянських таборах, всім товариством мріяли — остаточного звільнення України з пазурів дикого звіра — росії. Чекати залишилось недовго. Цей день настане тоді, коли за прогнозними оцінками Мирослава Мариновича, як не один раз, посилаючись на пророцтва у Святому Письмі, сам же писав у своїх публікаціях, станеться після теперішньої Перемоги України у війні з росією. «Україна кривавить, а росія конає». Це його вислів, його висновок. Церемонія вручення «Пам'яті народу» завершилась виконанням Гімну України.