Українка залишила модельну кар'єру у Франції і стала волонтеркою

Матеріал про неї вийшов у виданні Speka. media в межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».

Коли в Україні розпочався Майдан, Ореста якраз була вдома, тому стала його активною учасницею. Після Майдану почала з друзями збирати допомогу для партизанських загонів «Айдар» та «ПС», що рушили на схід.

«Тоді я вперше змушена була супроводжувати одну з гуманітарних колон особисто, бо раніше відправлена допомога чомусь не дійшла до хлопців. Фактично це був початок моєї волонтерської діяльності на передовій саме у форматі військового волонтерства. Згодом гострота запиту від наших захисників зменшилася, і ми перемикнулися на постраждалих цивільних, насамперед літніх людей і дітей з регіонів, де тривали бойові дії, а також на допомогу родинам атовців».

Розповідає, що повномасштабна війна була для неї очікуваною.

«Я чекала чогось подібного ще від 2014 року. Волонтерство допомогло мені бути до цього максимально готовою, передусім морально. Але я не могла й уявити усієї трагічності подій, які сталися після вторгнення. А саме рівня такої жорстокості російських військових. Однак мені вдалося зібратися і, зважаючи на восьмирічний досвід волонтерства, дуже оперативно скоординувати усіх охочих долучитися і бути корисними у найважчі для нас усіх перші місяці війни».

Волонтерство, каже Ореста, дуже добре виводить із стану шоку та переляку.

Вона зауважує, що не є прихильницею жертовності у волонтерській сфері. Бо ефективною може бути лише та людина, яка має ресурс і може ним ділитися.

«Хоча волонтерство 24/7 виснажує, ти втрачаєш ефективність. Але зараз форс-мажор, тому й працюємо на максимумі. Наша команда дуже ідейна і дружня, і це надихає. Та для того, щоб бути корисними, ми самі маємо бути сильними».