Відомий лауреат Нобелівської премії-2022 у галузі фізіології та медицини

Відтак, цьогоріч премію отримає шведський біолог і фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо «за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини».

Сванте Паабо, зокрема, у 2008 році відкрив «Денисівську людину» — вимерлого гомініна, а також секвенував геном неандертальця — вимерлого предка сучасної людини.

Переможця оголосили під час щорічної конференції у Стокгольмі.

«Фундаментальні дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить людей унікальними», — розповіли у Нобелівському комітеті.

Цьогорічний переможець — син біохіміка Суне Бергстрема — лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982.

Відомо, що вчений зробив сенсаційне відкриття вимерлого гомініна («Денисівської людини»), використавши дані генома, отримані зі зразка маленької кістки пальця.

Уламок кістки віком 400 тисяч років знайшли у 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру.

Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала.

Результати стали сенсацією: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями неандертальців і сучасних людей.

«Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення сьогодні. Наприклад, впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції», — кажуть у Нобелівському комітеті.

Коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці жили на заході, а «Денисівські люди» населяли східні частини континенту.

Під час розселення Homo sapiens за межі Африки та їхньої міграції на схід, вони схрещувалися і мали потомство не лише з неандертальцями, а й з «Денисівськими людьми».

«Відкриття Паабо створили нове розуміння нашої еволюційної історії», — зазначили у «Нобеля».