Протитанкові «їжаки» з петриківським розписом

Їх прикрашає майстриня Варвара Логвин

Фото Михайла Марківа
Фото Михайла Марківа

Соцмережі облетіли фотографії, на яких киянка Варвара Логвин розмальовує петриківським розписом протитанкові «їжаки». Журналістка «ВЗ» запитала у майстрині, як з’явилася така ідея.

— На третій день повномасш­табного вторгнення росії в Укра­їну я виїхала з Києва. Вранці прокинулася від вибуху будинку, що на проспекті Лобановсько­го, і зрозуміла, що залишати­ся вдома більше не можна. Три місяці жила за межами Києва. Коли повернулася з Коломиї, пішла на майдан Незалежнос­ті. Побачила купу «їжаків», і до Дня міста вирішила бодай одно­го розфарбувати. Розумію, що зліпила непоєднуване — грізний протитанковий «їжак» і тендіт­ний петриківський розпис. Але це — символ того, що захищає­мо свої цінності, свою культуру. Попри все, Україна буде процві­тати, буде жити.

— Маєте художню освіту?

— Я підприємиця, що втра­тила свій бізнес. До війни ми з партнером займалися феєр­верками. Зрозуміло, що навіть після нашої перемоги ці гуч­ні звуки сприйматимуть з ост­рахом… А загалом я творча лю­дина, завжди малювала. Моя мама — художниця, а я закінчила художню школу. 9 років відвіду­вала студію петриківського роз­пису. Це мені тепер дуже зна­добилося. Обожнюю цю техніку малювання.

— Кошти на фарби бере­те з власної кишені чи, може, «підкидає» міська рада Киє­ва?

— Щойно у мене з’явилася ідея розмалювати «їжаків», за­купила фарби за власний кошт. Це недешево. На одному «їжач­ку» повісила табличку, на якій є посилання на банк, куди за ба­жання можна скинути кілька гривень. Дехто дає готівку — по 100 гривень, по 50. От сьогодні, мабуть, з тисячу гривень люди мені компенсували.

— Скільки «Їжаків» розма­лювали?

— Зараз працюю лише над другим. Перший — на ВДНГ, а ось цього, на майдані Незалеж­ності, маю намір встигнути за­вершити до Дня Незалежнос­ті України. Працюю над ним уже дев’ять днів. Хочу подарувати його Києву до свята. Така робо­та потребує не лише багато зу­силь і уваги, а й часу. Тут стіль­ки дрібних деталей! Чорне тло потребує, щоб було нанесено багато шарів фарби, щоб ко­лір виглядав яскраво. Настільки захопилася цією роботою, що у мене з’явилася мрія — зробити цілу серію «їжаків».