“Черевичок — не таблетка, яка може зменшити біль... Але коли сім’я його отримує, то розуміє, що не сама...”
Символічні “топики” для батьків, які втратили своїх діток
«Кожного разу, коли відчиняю двері палати, де лежить жінка, яка втратила дитину, у мене стискається серце. У моїй професії таких зустрічей чимало, але пам’ятаю кожну», — написала у Фейсбуці Марія Петришин, психолог Львівського обласного клінічного перинатального центру, керівниця ГО «Перший жіночий ветеранський простір «Рехаб».
Медсестри пологового будинку разом з волонтерами ГО «Слід життя» шили черевички — як символ підтримки родин, які пережили втрату свого найдорожчого скарбу. Долучилися до такої акції і жінки, які перенесли втрату дитинки.
Подібні акції проводять за кордоном вже давно. Для України ж це новий досвід. Засновниця ГО"Слід життя" сестра Юстина Голубець розповіла журналісту «ВЗ»: «Ми стараємося разом з батьками пережити їхнє горе, дати зрозуміти їм, що все буде добре. Головне у цій ситуації — це підтримка! Бо черевичок — не таблетка, яка може зменшити біль… Але коли сім’я отримує такий черевичок, то розуміє, що не сама».
«Ці люди поділились сьогодні своїм часом, вклали у цей черевичок частинку себе, — веде далі сестра Юстина. — У нас є волонтери, які шиють малесенький одяг для діток. Ви би бачили очі цих батьків, які його отримують, скільки в їхніх очах вдячності».
Волонтерка і тележурналістка Ярина Капітан, яка брала участь в акції, поділилась власними враженнями: «Історія про черевички… Серце їхнього сина перестало битись на шостому тижні після народження. Але то були найкращі дні, щоб набутися разом. Оля з чоловіком читали малюкові казки, робили фото, ділились любов’ю без меж. Родина знала про смертельний діагноз малечі задовго до її появи на світ, але дозволила їй у нього прийти і отримати стільки любові, скільки було написано»…
«У ГО „Слід життя“ — надскладна місія, — каже Ярина Капітан. — Вони допомагають батькам прийняти страшні діагнози, йти із малечею до кінця, прощатися з нею і головне — любити! Любити без рамок і меж».
