«Це – спротив ковіду, щоб надихнути людей: все знову розквітне»

Мистецький проєкт «Сад висячих дерев» художниці Наталії Поліщук потрапив до Книги рекордів України

У Східниці відбувся унікальний мистецький проєкт «Сад висячих дерев», який у 3D-форматі на території готелю «Респект» створила заслужена художниця України Наталія Поліщук. Художниця за допомогою малярських технік, які застосувала вперше в Україні, розмалювала дерева так, що вони «зависли» у повітрі. Хто надихнув мисткиню на втілення «Саду висячих дерев», Наталія Поліщук розповіла журналістці «ВЗ».

— Задум проєкту належить киянину Ігорю Коросу — директору Фонду Івана Франка, — каже Наталія Поліщук. — Він і запропонував зробити щось цікаве, бо люди настільки втомлені негативними подіями, які є у нашій країні: війна, ко­від, економічні негаразди… Ми плану­вали зробити цей проєкт ще до Пасхи. Планували зробити писанки, які були б начебто всередині дерева. Щоб відчу­валися український дух і свято. Вже усе виміряли, витратили 15 метрів полот­на, але на заваді стояла прикра погода. Коли виміряли, снігу було по коліно. До­велося задум відкласти. Тоді і вирішили зробити квітучий сад. Працювати було надзвичайно складно — то дощі, то рвуч­кий вітер, а у день закриття виставки були такі страшні пориви вітру, що хоті­ли вже скасувати свято. Фуршетні сто­лики літали по території. Скільки я живу, такого сильного вітру не пам’ятаю…

— Але все вдалося, і ви стали рекордсмен­кою Книги рекордів України…

— Так, під час відкриття я малювала одне дерево при глядачах. Друге дерево було затягнуте полот­ном — давали можливість спробувати усім бажаю­чим. Це було цікаве видовище для діток, батьків. Кожен хотів щось намалювати. Одне дерево ми назвали «Деревом гостей». Протягом тижня я все вдосконалювала: доводилося знімати полотна і забирати у майстерню, бо у Східниці лили дощі. Потім треба було знову приїжджати і дивитися, чи збігається просторова ілюзія. У цьому була най­більша складність у роботі. На закриття виставки приїхав представник Книги рекордів України і вру­чив мені сертифікат.

— Скільки дерев намалювали?

— Десять. Три з них — більш авангардні, ніби на зрізах дерев промальовані квіти. Це як символ того, що нічого не минає просто так. Навіть зріза­не дерево дає нове життя. Це — своєрідний спро­тив ковіду, щоб надихнути людей, що знову все розквітне. І все буде добре. А з іншого боку — сім дерев, на яких промальована просторова ілюзія. Це задній фон локації, тобто цього садочка.