Передплатити Підтримати

Собачий гавкіт знову лунатиме з Білого дому

З усіх президентів США тварин не любив лише Трамп

Разом із новообраним президентом США Джозефом Байденом до Білого дому в’їдуть і дві його собаки. Тварини у резиденції американського лідера з’являться після чотирирічної перерви — чинний президент Дональд Трамп до гавкунів був байдужим. І загалом він виявився першим керманичем цієї супердержави за останні 123 роки, який прохолодно ставився до сусідства із братами нашими меншими. Пригадуєте, як Трамп із насмішкою казав: «Як би я виглядав, якби вигулював собаку на поляні біля Білого дому?»

Байден соромитися чо­тирилапих не буде. У день його інавгурації, 20 січня, найпрестижніше у США місце проживання діста­неться двом німецьким ві­вчаркам політика — Чем­пу і Мейджору. Першого вівчура лідер американ­ських демократів десять років тому придбав у се­лекціонера, а другого — забрав два роки тому з притулку у штаті Делавер. До цього кроку підштов­хнула сімейство Байде­нів їхня донька Ешлі, яка у соцмережах відгукнулася на оголошення собачого притулку про роздачу цу­циків…

Подружжя Байденів не уявляє свого буття без вівчарки Мейджора.

З усього видно, Чемп і Мейджор стали улюблен­цями у будинку нового американського прези­дента. У пресі з’явилося багато фото і відеороли­ків про те, як собаки роз­важаються у компанії Бай­денів. Психологи кажуть, присутність тварин у домі високопосадовців дуже позитивно впливає на їх­ніх господарів, зближує їх зі своїм народом, ро­бить більш зрозумілими. А ще — швидко знімає емо­ційну напругу, заспокоює, врівноважує, допомагає ухвалити зважене рішен­ня. Саме таких американ­ці чекають від новообра­ного президента.

Традицію поселяти біля свого офісу собак запо­чаткував у 1897 році 25-й президент США Вільям Мак-Кінлі. За його прав­ління із господарських бу­дівель неподалік Білого дому було чути ще й пів­няче «ку-ку-рі-ку», нявчан­ня котиків і гаркаву декла­мацію улюбленого папуги Мак-Кінлі. Згодом кожний наступний лідер Америки (за винятком згадуваного Трампа) перевозив у свої нові володіння домаш­ніх улюбленців. Скажімо, Барак Обама у перерві між державними справа­ми насолоджувався то­вариством двох порту­гальських водяних собак. Інших господарів Біло­го дому стимулювали до праці коники, поні, єноти.

Особливо оригіналь­ним у своєму ставлен­ні до тварин був пре­зидент США Джордж Буш-молодший. Крім трьох собак і кішки, воло­дів ще й власною коро­вою. Щоправда, її дове­лося утримувати на ранчо — де більш спокійно, ніж у Вашингтоні, і значно біль­ше корму…

До слова, партійців двох провідних політич­них сил Сполучених Шта­тів часто називають… тваринами. Республі­канців іменують слона­ми (цих велетів цінують за їхню силу), а демократів порівнюють із працьови­тими віслюками.