Передплатити

День пам'яті жертв депортації кримських татар: історія трагедії

В Україні і в світі 18 травня вшановують пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу з Криму. Цього дня в 1944 році за наказом Йосипа Сталіна з півострова до Середньої Азії було відправлено перший ешелон з людьми

Усього депортували за різними оцінками від 190 тисяч до 423 тисяч людей. У ході депортації і в перші роки після неї загинули понад 40% кримських татар, повідомляє OBOZREVATEL.

Як відбувалася депортація

Депортацію кримських татар влада СРСР початла о 4-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершила о 4-й вечора 20 травня. Здійснювали операцію 32 тисячі військових НКВС.

Людям давали від кількох хвилин до півгодини, щоб зібратися, потім вантажівками везли на залізничні станції. Звідти ешелонами, в наглухо закритих товарних вагонах відправляли до місць заслання — у віддалені регіони СРСР: від північного Передуралля до республік Середньої Азії.

У дорозі людей годували рідко і погано, померлих ховали біля залізничного полотна або не ховали взагалі. За спогадами очевидців, тих, хто чинив опір або не міг іти, іноді розстрілювали на місці.

Кримські татари після прибуття до Узбекистана

4 липня 1944 року НКВС офіційно поінформував Сталіна про завершення депортації. Але незабаром після цього з'ясувалося, що забули виселити людей з Арбатської стрілки. Замість того, щоб підготувати додатковий трансферт у поїздах, НКВС завантажив сотні кримських татар на старий човен, доставив його до середини Азовського моря і втопив разом з людьми 20 липня. Тих, хто не тонув, добивали кулеметами.

Жертви депортації кримських татар

За офіційними даними, повідомленими Лаврентієм Берією з Ташкента, в дорозі загинула 191 людина. Насправді ж у ході виселення з Криму і в перші роки після нього загинули близько 46,2% кримських татар, тобто майже кожен другий з народу.

Депортований кримськотатарський хлопчик в спецпоселенні. 1944 рік, Красновішерськ, Молотовська область

Протягом декількох років після вигнання з Криму люди продовжували гинути через недоїдання, трудову експлуатацію, хвороби, відсутність медичної допомоги та суворий клімат.

Депортовані кримські татари часто змушені були працювати по 11−12 годин на добу, без вихідних. При тім отримували вони всього по 200−400 грамів хліба на день. Багатьом доводилося жити в землянках, де «не було ні дверей, ні вікон, нічого, лише очерет» на підлозі, щоб спати.

Причини депортації

Серед причин депортації радянська влада називала дезертирство кримських татар з Червоної армії, співпрацю з нацистами і розправу над радянськими партизанами.

Агітаційна листівка для заселення Криму росіянами з обіцянками вигоди і фінансової допомоги, кінець 1940-х – початок 1950-х років

Вже за часів перебудови, 14 листопада 1989 року, Верховна Рада СРСР прийняла «Декларацію про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які були піддані насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав», яка засудила насильницьке переселення як найтяжчий злочин, що суперечить основам міжнародного права.

Читайте також: Депутати «Європейської Солідарності» вшанували пам’ять жертв політичних репресій

А 12 листопада 2015 року Верховна Рада незалежної України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Масове повернення кримських татар до Криму почалося в кінці 80-х років минулого століття.

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram