Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Новини
  • «Найжахливіша ніч у житті»: Порошенко розповів про мінські переговори в лютому 2015 року

«Найжахливіша ніч у житті»: Порошенко розповів про мінські переговори в лютому 2015 року

П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті.

Політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.

Про це він написав у колонці для «Української правди».

«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з (президентом Росії Володимиром) Путіним, — холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України „переговорником“ — ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», — пише Порошенко.

Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.

«Згодом (колишній президент Франції) Франсуа Олланд напише, як „багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного“. Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», — згадує п’ятий президент.

За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових — в оточенні.

«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», — розповів Порошенко.

На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» — роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.

«Тоді «четвірка» працювала в чіткому форматі «три і один», в якому Путін не зміг знайти жодної шпаринки, і ніхто не був слабкою ланкою. Було врешті-решт узгоджено спільну декларацію «нормандської четвірки», вагомою позицією якої стало підтвердження «повної поваги суверенітету і територіальної цілісності України…» А підпис Путіна під документом означав не що інше, як юридичине підтвердження очевидного факту: Росія — сторона конфлікту.

Показова деталь. Путіну вистачило якихось десяти хвилин, щоб приструнити своїх маріонеток, які раптом почали робити вигляд, ніби не згодні з уже узгодженим лідерами четвірки проєктом.

І Олланд, і Меркель мали змогу переконатися, наскільки ж короткий ланцюг, на якому сидять формальні керівники цих псевдореспублік, кому служать і чиї команди виконують бойовики.

Головне, що дали Україні Мінські угоди, — це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок.

Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії.

Ставлення Москви до Мінських домовленостей стало чи не єдиним критерієм для їхньої пролонгації. І, оскільки Кремль жодного прогресу так і не продемонстрував, за ці роки санкції продовжували близько десяти разів — з посиланням на Мінськ.

Завдяки Мінським домовленостям відбувається і процес звільнення українських заручників.

Після Мінська-2015 ми з союзниками зосередилися на розробці дорожньої карти його імплементації. Здавалося б, здорова логіка розуміння духу і букви документа означає чітку послідовність виконання: спочатку безпекові кроки, потім політичні. Однак здорова логіка — це не про Кремль, схиблений на імперських амбіціях", — зазначив політик.

Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».

11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».

Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».

«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру — це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», — заявив п’ятий президент.

Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».

«З одного боку, шило на мило, з іншого — поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», — розповів Порошенко.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» — домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Новини
  • «Найжахливіша ніч у житті»: Порошенко розповів про мінські переговори в лютому 2015 року