Передплатити Підтримати

Мати полоненого моряка відмовилася писати листа до московської в’язниці

Бо разом із сином не хоче принижуватися перед Путіним

На жаль, не зустрінуть Різдво-2019 у рідному домі 24 українські військові моряки, яких у кінці листопада біля Керченської протоки захопили у полон російські спецслужби. Попри заклики світових лідерів, зокрема президента США Трампа, німецького канцлера Меркель, французького лідера Макрона, правитель Росії Путін не хоче відпускати наших співвітчизників на Батьківщину. Але рідні військовополонених не опускають рук.

— Нічого втішного поки що нема, — розповіла у четвер ввечері корес­пондентові «Високого Замку» мати старшого матроса Андрія Опри­ска — Ольга Василівна, яка меш­кає у селі Надітичах Миколаївсько­го району на Львівщині. — Новини по телевізору слухаю вдень і вно­чі, проте ніяких добрих вістей для мене там не передають…

Ми запитали Ольгу Василівну, чи не писала часом листа сино­ві у московське «Лефортово», як зробили це родичі інших моряків (писати слід було неодмінно ро­сійською мовою, щоб зміст напи­саного могла зрозуміти тюремна цензура. — І. Ф.). Відповідь пен­сіонерки була не­сподіваною.

— Знаю, що моя внучка у Києві на­писала своєму та­тові Андрієві лис­та до Москви. А я не робила цьо­го. Знаю, що син завдяки адвока­ту почув ті сло­ва, які передавала йому у записці че­рез представника Уповноваже­ного з прав людини. Андрій знає мою думку. А оскільки наші моря­ки не хотіли принижуватися пе­ред Путіним і переходити на його мову (у спілкуванні зі слідчими. — І. Ф.), то я теж цього робити не буду. Хоча мені це не важко, бо колись у школі працювала вчи­телькою російської мови. Те, що я хотіла би сказати своєму Андрі­єві, у Москві йому і так не переда­дуть. Зрештою, листування між рідними — то дуже особиста, де­лікатна справа. Не хотіла би, щоб хтось із чужинців перечитував і викреслював мої слова, призна­чені для сина.

А ми нагадаємо: як тільки стало відомо про те, що Андрій Оприско з товаришами потра­пив у російський по­лон, його мати напи­сала синові коротеньку записку такого зміс­ту: «Дорогий Андрій­ку! Тримайся! Любимо, чекаємо, тримаємося. Мама, Оля, Андрій, Жу­льєн». Оля і Андрій — це діти Ан­дрія Оприска. А Жульєн — його улюблена кішка, яку подарував мамі. Саме вона нині розбавляє її самотність.