Обирають президента воєнного стану США

5 листопада 2024 року близько 240 мільйонів американців матимуть право голосу на виборах у США, до яких прикута увага всього світу.

Як свідчить підбірка останніх опитувань, 60-річна кандидатка від демократів Камала Гарріс мінімально випереджає 78-річного республіканця Дональда Трампа. Але остаточні результати виборів важко спрогнозувати.

Головна інтрига полягає ще й у тому, що цього разу американці обиратимуть не просто президента США, а президента воєнного часу. Ситуація, яка складається у світі напередодні цих виборів, свідчить про те, що це не передбачення, а жахлива реальність. Як би цього не хотіли американці, але світ вступив в Третю світову війну.

Ні один з кандидатів ще не сказав американському народу досить відверто про цю небезпеку, що зростає, у відносинах між Китаєм, Росією, а останнім часом Іраном і Північною Кореєю, які приєдналися до них, утворивши загрозливу вісь агресорів, яка є безпрецедентна в плані потенційної небезпеки.

Жоден з кандидатів не визначив стратегію, яка буде потрібна Сполученим Штатам для вирішення цієї проблеми. Незалежно від того, чи буде обрано колишнього президента Дональда Трампа чи нинішнього віцепрезидента Камалу Гарріс, це стане неминучою проблемою їхнього президентства. Один із них стане головнокомандувачем у найнебезпечніший геополітичний момент з часів Другої світової війни — президентом воєнного стану.

В Європі вже третій рік йде повномасштабна війна путіна проти України, яку багато хто вважає початком Третьої світової війни, на Близькому Сході в будь-яку мить може розгорнутись ще одна війна між Ізраїлем та Іраном, а в Азії може також будь-якої миті розпочатися воєнний конфлікт між Китаєм і Тайванем.

Кожна з цих воєн може перерости у глобальну Третю світову війну.

А поки що в США йде надзвичайно драматичний виборчий процес, який з кожним днем набуває ще більшого драматизму і непередбачуваності.
Колишній президент та кандидат у президенти від Республіканської партії на виборах — Дональд Трамп виступив у неділю, 27 жовтня 2024 року, на мітингу у нью-йоркському Медісон-сквер-гарден. Це було пʼятигодинне дійство, в якому взяли участь тисячі прихильників кандидата. Зокрема, комік Тоні Хінчкліфф використав грубі вислови, пожартувавши, що латиноамериканці «люблять робити дітей», і назвав карибську територію США Пуерто-Ріко «плавучим островом сміття».

Це викликало колосальний конфлікт між кандидатом у президенти і вихідцями з Пуерто-Ріко, яких було на цьому зібранні Д. Трампа ображено.
Пуерторіканський співак Рікі Мартін розмістив ролик із коментарями у своєму Instagram і написав іспанською: «Ось що вони думають про нас».
Передвиборний штаб Гарріс заявив в електронному листі, що мітинг у Медісон-сквер-гарден «відбиває небезпечні розкольницькі ідеї, які принижують» Трампа.

Суперниця Трампа на президентських виборах 2016 року, демократ Гілларі Клінтон, звинуватила його у «повторенні» пронацистського мітингу, який пройшов у Медісон-сквер-гарден у 1939 році напередодні Другої світової війни, але про ці паралелі трохи згодом.

Мабуть, не все так добре у виборчих перегонах Дональда Трампа, оскільки путін несподівано провів тренування стратегічних сил стримування. Він заявив про необхідність росії мати готові до бойового застосування сучасні ядерні сили. Про це він сказав 29 жовтня 2024 року, коли проводив тренування стратегічних сил стримування, спостерігаючи за перебігом навчань із ситуаційного центру.

Тобто путін, діючи в інтересах Дональда Трампа, знову взявся за ядерну дубинку, нагнітаючи небезпеку і страх серед виборців. Вперше з того дня, як він розпочав війну проти України і перевів свої ядерні сили у підвищену бойову готовність, акцентував особливу увагу цих навчань на необхідності мати готові до застосування сучасні стратегічні ядерні сили. Ці погрози він скерував американцям, оскільки стратегічні ядерні сили можуть бути застосовані перш за все проти США, а не проти України. Це пряма погроза США, американському народу і майбутньому президенту, якого через декілька днів американці оберуть.

Нещодавно у Конгресі Комісія з питань національної оборонної стратегії Конгресу США (Commission on the National Defens Strategy) представила докладний звіт про потенційні загрози для своєї країни. У документі також показано, що в Україні вирішиться чи почнеться Третя світова війна.
Конгрес створив цю Комісію зі стратегії національної оборони в Законі про функціонування національної оборони на 2022 фінансовий рік як незалежний орган. До її складу входять неурядові експерти з національної безпеки. Комісія опублікувала свій остаточний звіт 29 липня 2024 року.
Як зазначає ця Комісія, «Сполучені Штати стикаються з найсерйознішими та найскладнішими загрозами після закінчення Другої світової війни. США можуть незабаром бути втягнуті у війну на кількох театрах з рівними та близькими супротивниками, і вони можуть програти».
Поточна Стратегія національної оборони (NDS), написана у 2022 році, не враховує війни, що тривають в Європі та на Близькому Сході, і можливість більшої війни у Азії. У своїй доповіді Комісія зі стратегії національної оборони рекомендує різко відмовитися від того, як Міністерство оборони США (DoD) веде справи і використовує підхід до національної безпеки «всі елементи національної сили».

Сполучені Штати не поспішали усвідомлювати загрозу тероризму до 2001 року і пізно зрозуміли силу Китаю, що зростає, та нову загрозу з боку росії. На думку Комісії, зараз настав час для термінових і серйозних змін. Це означатиме фундаментальні зміни в тому, як працює Міністерство оборони, стратегічну спрямованість інших державних установ і функціональність Конгресу, а також тіснішу взаємодію США з союзниками та мобілізацію державного та приватного секторів. Комісія представляє свої одностайні висновки та рекомендації щодо того, як здійснити ці зміни у своєму звіті.

Принагідно згадаємо, що напередодні 1 вересня, трагічної дати сучасної історії, назавжди пов’язаної з початком Другої світової війни, в Америці вийшли одразу дві важливі книги, що розповідають про політичні проблеми, які змушений був вирішувати президент Франклін Рузвельт в останні передвоєнні роки.

Вважаю, що це важливо і для сучасного розуміння цих подій, які відбуваються у світі і тих загроз, які є реальністю і які певною мірою є аналогічними тим, які були перед Другою світовою війною.

Американські комуністи після укладання «пакту Ріббентропа — Молотова» слухняно, за Москвою, охрестили Рузвельта «палієм війни». «Іншою крайністю, — пише Олсон у книзі „Ті гнівні дні“, — був рух „миротворців“, який представляли автомобільний магнат Генрі Форд, тодішній посол в Англії Джозеф Кеннеді та легендарний льотчик Чарльз Ліндберг». І далі:

«Як американські комуністи прославляли комуністичний Радянський Союз, так праві «миротворці» його боялися і віддавали перевагу фашистській Німеччині. Вони закликали до переговорів та співпраці з «неправильно зрозумілими» нацистами. Газета «Уолл Стріт Джорнел» у червні 1940 року в редакційній статті закликала громадян до «реалізму», тобто до терпимості фашизму. «Миротворці» бачили у гітлерівському фашизмі неминучу форму європейського майбутнього, принаймні найближчого. І в них було безліч прихильників, особливо в героя Ліндберга, який уявляв себе байдужим реалістом, що розумів: Англія — у її поєдинку з гітлерівською військовою машиною — приречена. Ліндберг навіть висунув свою кандидатуру в президенти, але втратив більшість прихильників після перших передвиборних промов, у яких зізнався, що головними внутрішніми ворогами Америки він вважає євреїв, які «надто багаті і надто помітно впливають на пресу, кіноіндустрію та урядові кола». У 2004 році письменник Філіп Рот написав роман «Змова проти Америки», де розробив уявну версію історії - у тому випадку, якби перед війною президентом обрали не Рузвельта, а Ліндберга. Кому це буде цікаво, рекомендую прочитати.

У книзі «1940-й» професор Сюзан Данн драматично описує інший бік передвоєнної ситуації - передвиборчу кампанію, під час якої Рузвельт неодноразово обіцяв не втягувати Америку в чужу європейську війну. Ця обіцянка була однією з головних причин його переобрання на безпрецедентний третій термін, але вона була дана тоді, коли сам Рузвельт (після трагедії Дюнкерка в травні-червні 40-го і після героїчної відсічі, даної німцям британськими льотчиками) чудово розумів, що Сполучені Штати неспроможні залишити самостійно Англію, яка поодинці протистоїть гітлеру. І вже під час передвиборчої кампанії Рузвельт зумів організувати Ленд-ліз та зібрав навколо себе однодумців із впливових членів обох політичних партій. Проте роль Рузвельта в передвоєнні роки і досі залишається спірною. Критик Джейкоб Хейлбрунн пише у рецензії на обидві нові книги, опублікованій у книжковому огляді газети «Нью-Йорк Таймс».

«Демократичний лідер величезного масштабу та мудрості, Франклін Рузвельт не біг попереду громадської думки і не входив з нею у конфронтацію. Він прислухався до неї і потім обережно й майстерно повертав її, як капітан повертає величезне судно».
Варто нагадати, що головні трагедії в історії Сполучених Штатів, це — Громадянська війна, Перл-Харбор та 11 вересня 2001 року. 8 грудня 1941 року Франклін Рузвельт виступив на об'єднаному засіданні сенату та палати представників Конгресу США, назвавши напад на Перл-Харбор «днем, який увійде в історію як символ ганьби».

Прихильники конспірологічних теорій вважають, що Рузвельт, відвівши з Гаваїв цінні авіаносці, навмисне підставив застарілі кораблі під удар, щоб обеззброїти ізоляціоністів. Історики-нонконформісти Джеймс Расбріджер та Ерік Нейв навіть озаглавили книгу «Зрада в Перл-Харборі».
Ми не знаємо, що світ чекає після 5 листопада 2024 року, коли вже будуть відомі результати виборів. І ми не знаємо, як поведе себе новообраний президент США, який прийме присягу тільки 20 січня 2025 року і чинний президент США Джо Байден, який буде здійснювати повноваження до вступу на посаду новообраного президента.

Але ми знаємо, що російський диктатор вже провів навчання стратегічних ядерних сил і зʼясував, які готові до бойового застосування.
Серед американців зараз, мабуть, немає чіткого усвідомлення того, що путін, це і є гітлер 21 століття, але значно більш небезпечний тому, що у його розпорядженні найбільший ядерний арсенал у світі, який за своєю потужністю може багаторазово знищити все живе на планеті.

Напередодні виборів американські виборці визначають свої пріоритети, сильні сторони кандидатів, які впливають на їх рейтинги. Водночас є якесь відчуття того, що виборці не повною мірою усвідомлюють ту небезпеку, яка нависла над людством. Ми усі хоч і живемо на різних континентах, але на одній планеті. І ця планета зараз у небезпеці.

Безумовно, американці знають і про війну в Україні, і про можливу війну на Близькому сході чи в Азії, але вони, як і в кінці 30-х на початку 40-х років минулого століття, не дуже переймаються тим, що в Європі вже палала війна, яка потім стане називатись Другою світовою війною, і президент Рузвельт намагався переконати Конгрес, щоб надати допомогу Англії, яка вступила у смертельну боротьбу з гітлером, допоки не стався Перл Харбор та війна прийшла в американські родини.

Зараз майже аналогічна ситуація, Україна третій рік веде надзвичайно важку війну з другою армією світу, а в американському суспільстві продовжуються дебати чи доцільно допомагати Україні. Український народ безмежно вдячний американцям за надану допомогу, але після того, як тисячі північно-корейських солдатів вступають у війну на боці путіна, ситуація може різко змінитись — вона перестає бути двосторонньою. Президент Рузвельт в решті решт знайшов спосіб як переконати американців допомогти не тільки Англії у її війні з гітлером, а й іншим країнам, що піддалися агресії. Зараз вже добре відомо, що напередодні Перл Харбору велика кількість гітлерівських субмарин розташувалась для удару по східному узбережжю США, а командири цих підводних човнів бачили в перископи мирні міста США, як цілі для агресії.

Тепер путін проводить вже реальні навчання стратегічних ядерних сил росії і визначає цілі для можливого стратегічного ядерного удару.
Американські виборці згідно з результатами багаточисельних опитувань, визначають свої уподобання серед кандидатів, виходячи з своїх пріоритетів і уподобань. Економічні, гуманітарні, міграційні і багато інших, але серед цих пріоритетів немає питань про здатність того чи іншого кандидата стати президентом воєнного стану і Верховним Головнокомандувачем Армії США та очолити боротьбу з агресором, який реально загрожує людству, адже світ вже вступає в Третю світову війну.

Ні один з кандидатів не пояснив своїм виборцям, що за час війни в Україні обидві сторони вже втратили більше 1 мільйона солдатів. А якщо ці жертви порівняти з жертвами, які понесли США у Другій світовій війни — близько 420 тисяч солдатів, або у в'єтнамській війні близько 60 тисяч солдатів, то американцям стане більш зрозумілим, що відбувається зараз в Європі і які масштаби цієї війни.

Немає сумніву у тому, що вибори президента — це виключне право американського народу. І тільки виборці у США визначать, хто стане 47 президентом США, але пам’ятати уроки історії і реально оцінювати сучасний стан безпеки у світі - це право кожної людини.

Світ, затамувавши подих, чекає виборів президента США.

Важливо, щоб і американські виборці усвідомлювали, що вони обирають не просто президента своєї країни, а майбутнє усієї планети.