Щодня повинен зробити щось добре

Кам’яна вуличка старого Таллінна. На вході до непримітного дворика чуємо рідне «Добрий день», таке нетипове для напівросійськомовної столиці Естонії.

«Привіт, журналісти», — кажуть ангели

Нас зустрічає художник Анатолій Лютюк, він тут, у Центрі української культури, головний. 30 років тому заснував цей культурний осередок і всіляко популяризує нешароварну українську культуру.

Пан Анатолій йде до дерев’яної рухової експозиції і показує «виставку»: крутить коліщатко — з нами вітаються ангелики і одразу ховаються від холоду. Посередині конструкції розміщені образи святих, далі художник розповідає казку про жадібного рибалку, який через свій порок потрапляє до пекла, яке теж зображене внизу — все, як пише Данте (згодом майстер зробить в експозиції і рай. -Ред.). Щоб подивитись перформанс, до Таллінна з'їжджаються естонці зі всієї країни. Ба більше — туристи зі всього світу.

Концепцію художник розробив сам, намалював ескізи і вигадав казки. Втілювали в життя його задум студенти-іконописці та художники, які приїжджають до нього з університетів на практику.

Як розповів пан Анатолій, він має благословення від Любомира Гузара на щоденну молитву за природу.

Місце, де народжується пергамент

Спускаємось у підвальне приміщення — тут розташована майстерня з виготовлення пергаменту. Все за старовинною технологією: дошки, матерію, коноплі та льон переробляють у розчині, розтягують волокна, формують у рамки, пресують, просушують — так народжується папір.

А на горішньому поверсі, у друкарні, виготовляють листівки. Їх до вибору до кольору.

Всі ескізи художник малює сам: тут зображення вуличок Таллінна, рослини, тварини. У майстерні також виготовляють «живі листівки» — в папір додають насіння сосни чи інших культур. Пергамент подрібнюєш і садиш у ґрунт — так додому можна призвести «природний» сувенір.

Листівки з майстерні пана Анатолія виготовлені під лейблом «Labora», і їх можна придбати у сувенірних крамничках Естонії. Коштують від 4 євро.

Сич, який врятував учнів

Заходимо у світлицю — тут розташована «школа каліграфії» і бібліотека рукописних книг.

Пан Анатолій демонструє 12-кілограмову «Книгу Добра», в основу якої лягли розповіді про тварин на війні. Всі казки написані за реальними історіями, які вдалося зібрати під час подорожі на передову. Одна з них — розповідь про птаха Сича, який стукав у шибку школи і попереджав про небезпеку. Побачивши такий знак, директор відпустив учнів додому, а за кілька годин школу знищили «Урагани». Зараз же навчальний заклад відбудували, на знак подяки птаху встановити пам’ятну дошку.

Завершені екземпляри «Книги Добра» передали до найбільших бібліотек світу. В Україні книга зберігається у Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського. Також «Книга Добра» була передана Папі Римському Францискові та Вселенському Патріархові Варфоломеї.

Нині митець створює одразу кілька фундаментальних книг. Одна з них — про долю біженців. Історія його працівниці-біженки Тетяни з Луганщини вже написана.

Окрім цього, відомий українець в Естонії працює над створенням книги-мартиролога у 24 томах для кожної області про цивільних жертв війни в Україні. Презентацію хоче провести у Софії Київській.

Пан Анатолій ще й волонтерить. Йому вдалося зібрати три мільйони євро для допомоги нашим захисникам: купує бронежилети, амуніцію та тепловізори.

Щоденна духовна практика пошуку добра

Останнім місцем екскурсійного маршруту стала діюча греко-католицька капличка Діви Марії - покровительки Мар’ямаа (Землі Марії - Естонії). Ікона, яку створив художник, у кольорах Естонії. Очі Діви Марії — сині.

Пан Анатолій розповів, що кожного дня повинен зробити щось добре.

75-річний художник, жартома нарікає, що вже занадто старий, хоча його життєва енергія аж кипить. Ще виготовляє дерев’яні іграшки всіх народів світу.

Втім, його справа буде жити: сини активно допомагають розвитку Центру української культури. Якщо доля занесе вас в столицю Естонії - позначте це місце першим у списку для відвідин.

Публікація підготовлена в межах навчального візиту у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.