«Революція» Сендерса

Наступного тижня, 3 берез­ня, у США буде так званий супервівторок: «праймеріз» у Демократичній партії, які ви­значають суперника Дональ­да Трампа на президентських виборах, пройдуть відразу в 14 штатах (у суботу, 29 лю­того, «праймеріз» у Південній Кароліні). Лідером перегонів за номінацію від демокра­тів є 78-річний сенатор від штату Вермонт Берні Сен­дерс. Переконливо переміг на «праймеріз» у Неваді, був другим у Айові (із мізерним відривом від Піта Бутіджича) і виграв у Нью-Гемпширі. «Нас не стримати, — заявив Сен­дерс прихильникам у Неваді. — Разом виграємо номіна­цію, переможемо Трампа й змінимо країну». Утім, шлях «демократичного соціаліста» до номінації обіцяє бути тер­нистим. Проти Сендерса не лише республіканці, а й «елі­та» Демократичної партії…

Конкуренти Сендерса у стані «віслюків» дружно взялися критикувати фа­ворита, звертаючи увагу вибор­ців на відверто ліві погляди Сен­дерса. Під хвилю такої критики потрапило висловлювання се­натора про колишнього кому­ністичного диктатора Куби Фі­деля Кастро. «Ми чинимо опір авторитарному кубинському ре­жиму, але несправедливо гово­рити, що геть усе на острові зле, — заявив Сендерс в ефірі CNN. — Коли Фідель прийшов до влади, то запровадив широку програму боротьби з неписемністю»…

Загалом, «еліта» Демократич­ної партії діє на послаблення по­зицій Сендерса. Перед суботніми «праймеріз» у Південній Каролі­ні виборці цього штату одержали брошури, у яких можна прочитати, що номінація для Сендерса озна­чатиме перемогу Трампа… По­дейкують, такі брошури є спра­вою рук мільярдера, колишнього мера Нью-Йорка Майкла Блум­берга, що теж бореться за номі­націю «віслюків» (наразі без осо­бливих успіхів). Багатій Блумберг розміщує у ЗМІ й соцмережах ба­гато реклами, у якій критикує не лише Трампа, а й Сендерса.

Хто ж такий цей «демокра­тичний соціаліст»? І яку «рево­люцію» хоче здійснити в Амери­ці Сендерс?

«Як багато американських євреїв, Берні Сендерс має поль­ське коріння, — пише варшав­ський тижневик Wprost. — 2013-го відвідав Слопніцу, невелике село у Малопольському воєвод­стві, у якому 1904 року наро­дився його батько, Елі Сендерс. 1921-го Елі емігрував до США. З цілої родини вижив тільки він, усіх решта під час І І Світової ві­йни замордували німці».

У Європі, пояснює Wprost, Сендерса вважали би помірко­ваним соціал-демократом, але в Америці називають радикалом. «Основні пункти програми Сен­дерса, тобто безкоштовна за­гальна охорона здоров’я і безко­штовна державна вища освіта, є у Європі стандартом уже понад пів століття. Але у США ці постулати Сендерса є обіцянкою революції, яка переверне суспільний і полі­тичний лад догори дригом».

«Останніми десятиліттями головною мантрою американ­ських політиків було «менше держави, менше регулювань, менше податків», — веде далі Wprost. — Уряди обрізали видат­ки на державні послуги, освіту й соціальну допомогу. Зроста­ли тільки видатки на озброєн­ня, але більшість тих грошей по­трапляла до приватних фірм, які є постачальниками армії США.

Берні Сендерс хоче порвати з такою політикою. На його думку, вільна ринкова економіка вияви­лася фасадом для інтересів олі­гархії, у США виник соціалізм для корпорацій — і дикий капіталізм для усіх решта. Сендерс хоче обмежити видатки на озброєн­ня, збільшити податки для най­багатших, зміцнити профспілки й запустити величезну програму інвестицій у «зелені» технології — під назвою Новий зелений курс.

Сендерс бере приклад із Франкліна Рузвельта, пре­зидента, який за допомогою держпрограм, фінансованих із податків для найбагатших, витягнув Америку з Вели­кої депресії. Новий курс Руз­вельта забезпечив мільйони американців роботою, житлом і медичною допомогою. Чергові президенти розвивали модель держави-опікуна, розширюючи соціальне забезпечення. Поки 1973 року не сталася нафтова криза і президент Рональд Рей­ган не поклав такій політиці кі­нець".

«Майже 30 мільйонів аме­риканців не мають медично­го страхування, — констатує Wprost. — Але навіть застрахова­ним часто бракує грошей на ме­дичну допомогу, одну з найдо­рожчих у світі. Рахунок за один день у лікарні може сягати кіль­кох тисяч доларів. Вартість тих самих ліків у США часто у кіль­ка разів вища, ніж у Європі чи Канаді. Американське фарма­цевтичне лобі заблокувало мож­ливість імпорту дешевших ліків з-за кордону. Наслідок — тися­чі передчасних смертей людей, які є надто бідними, аби лікува­тися. Уже три роки у США падає середня тривалість життя.

…Американці потерпають також під тягарем величезних кредитів на вищу освіту. У США вона коштує щонайменше 4 ти­сячі доларів, а престижні універ­ситети хочуть у кілька разів вищу оплату. Молоді люди беруть ве­ликі позики. А після навчання, замість створювати родини чи нові бізнеси, мусять роками ви­плачувати борги. Сендерс хоче повного списання усіх кредитів, які американці взяли на медич­ні послуги й вищу освіту. Запла­тити за це має оподаткування Волл-стріт.

… Сендерс проводить послі­довну кампанію проти мільяр­дерів і корумпованого політич­ного класу у Вашингтоні. Лівий популізм Сендерса є протива­гою правому популізму Трам­па, який свою кампанію також проводив під гаслами осушен­ня вашингтонського болота й протистояння елітам. Головним ворогом Трампа були іммігран­ти. А для Сендерса головним ворогом є гроші у політиці. Саме тому його кампанія не приймає жодних внесків від мільярдерів і корпорацій. Сендерсу вдається збирати великі суми завдяки ба­гатьом малим пожертвам. Але чи цього вистачить?

Проти Сендерса — увесь по­літичний і медіа істеблішмент, у тому числі ліберальний… Гілларі Клінтон нещодавно заявила, що не готова підтримати Сендерса як конкурента Трампу. Не таєм­ниця, що Барак Обама кандида­турою Сендерса також незадо­волений… Водночас багато хто у США переконаний, що пере­могти Трампа може тільки Сен­дерс. Мовляв, лише радикальна антитеза тому, що нині назива­ють «центром», матиме шанс у протистоянні з чинним пре­зидентом. Люди мають досить гнилого компромісу, обличчям якого є ліберальні демократи. Сендерс хоче зламати коло, на якому крутиться американська політика".