Безкомпромісна Лаура

Найвпливовішою сьогодні жінкою Румунії є 44-річна Лаура Кодруца Кевеші - керівник Національної антикорупційної дирекції (DNA). Вона очолила цей орган чотири роки тому, і з того часу боротьба з корупцією у сусідній Румунії значно посилилася. Прокурор Кевеші довела до суду справи багатьох чиновників місцевого рівня, парламентаріїв і міністрів, судді Конституційного суду й навіть чинного тоді прем’єр-міністра Понти. Зараз Кевеші розслідує справу екс-прем’єра Гриндяну. Лише протягом 2015 року DNA скерувала до суду справи про хабарі на загальну суму 431 мільйон євро! За даними соціологічних опитувань, 61% румунів довіряють DNA.

Завдяки безкомпромісному керівнику DNA вдалося навести лад навіть у румунській дорожній поліції, яка славилася своєю корумпованістю. А місцеві румунські чиновники так бояться ймовірних звинувачень із боку відомства Кевеші, що часто-густо відмовляються організовувати закупівельні тендери... Утім, побутова корупція наразі не зникла: чимало пересічних румунів і надалі не цураються давати й брати хабарі.

“Найбільшою проблемою є ментальність, - розповіла Лаура Кевеші в інтерв’ю виданню ELLE. — Люди в Румунії звикли: коли йдуть до лікаря, то мусять щось йому принести. А як здають на водійські права, то мусять щось дати чиновнику... Але усе це потроху змінюється. Якщо в нас дедалі більше звинувачених і засуджених за корупцію, це не означає, що ми є дедалі корумпованішою країною. Це означає, що ми є країною, в якій боротьба з корупцією посилилася і нарешті починає бути помітною”. Зусилля Лаури Кевеші помітили не лише в Румунії, а й за кордоном: за успіхи у боротьбі з корупцією керівника DNA нагородили, зокрема, французьким орденом Почесного легіону й шведською Полярною зіркою.

Здобувши юридичну освіту, Лаура Кевеші кілька років працювала у прокуратурі міста Сібіу. А у жовтні 2006-го у віці 33 років стала наймолодшим в історії Румунії генеральним прокурором. Тодішній президент Траян Басеску, який призначив Кевеші на цю посаду, згодом розповів: обрав Кевеші, тому що була наймолодшою з кандидатів, поза тим, її робота у прокуратурі Сібіу була ефективною. (Басеску робив ставку на молодих співробітників, бо вважав, що вони вільні від ментальності диктаторського режиму Чаушеску).

Сподівання президента Кевеші виправдала, і у день її 40-річного ювілею Басеску призначив пані Лауру керівником Національної антикорупційної дирекції. Наступник Басеску на посту президента Румунії, його політичний опонент Клаус Йоганніс, також повністю довіряє керівникові DNA.

Висока на зріст (1 м 80 см) Лаура Кодруца Кевеші у молодості займалася баскетболом, у складі румунської “молодіжки” була віце-чемпіонкою Європи.

Сьогодні Кевеші каже, однією з її головних розваг є заняття у тренажерному залі. Сімейне життя в неї не склалося. Через кілька років після весілля Лаура розлучилася з етнічним угорцем Едуардом Кевеші, чиє прізвище зберегла. Свого часу румунські журналісти “копали”, чи антикорупційний прокурор не допомагала колишньому чоловікові, підозрюваному у шахрайстві при будівництві автострад. Преса також багато писала про батька Лаури Кевеші, Іона Ласку, який за часів комуністичного диктатора Чаушеску очолював прокуратуру в місті Медіас. Мовляв, чи це не батько з його номенклатурними зв’язками допоміг доньці зробити карколомну кар’єру... Утім, жодного компромату на Лауру Кевеші ЗМІ так і не “накопали”.

“Не маю чого боятися, - розповіла Кевеші в інтерв’ю ELLE. — Коли йду вулицею, ніхто не ставиться до мене вороже”. Навпаки, прості румуни впізнають керівника DNA і підходять, аби подякувати їй за роботу... Але спроби залякати безстрашного прокурора все-таки були. У квітні 2016 року генеральна прокуратура Румунії повідомила про арешт двох колишніх агентів ізраїльської спецслужби “Моссад”, що діяли у країні як працівники ізраїльської компанії. Екс-агентів звинуватили саме у спробі залякування очільниці DNA. Посольство Ізраїлю в Бухаресті за звинувачених не “підписалося”. Без сумніву, колишні агенти спецслужб “наїжджали” на Кевеші не з власної ініціативи, а на замовлення тих румунських високопосадовців, яким загрожують звинувачення у корупції. Найімовірніше, з табору соціал-демократів, які перемогли на останніх парламентських виборах.

Президент Йоганніс відмовився призначити лідера соціал-демократів Лівіу Драгня на посаду прем’єр-міністра: той має судимість (умовний термін), поза тим, триває слідство у справі перевищення Драгнею, коли той працював у місцевих органах влади, службових повноважень, зокрема привласнення на користь партії державних коштів. Урешті-решт, Драгня став головою Палати депутатів. Керує урядом як “сірий кардинал”, використовуючи чергових прем’єрів, чиї кандидатури сам визначає, як своїх маріонеток... У січні минулого року румунський уряд намагався протягнути через парламент законодавчі зміни, що послаблюють покарання за корупцію. Але відступив - під тиском масштабних вуличних протестів, участь у яких взяли понад півтора мільйона громадян Румунії.

Утім, посткомуністи не полишають спроб змінити систему правосуддя таким чином, - аби захистити від покарання представників владного табору, яких звинувачено в корупції. Зокрема, соціал-демократи хочуть пропхати в парламенті законопроекти, що позбавлять президента впливу на призначення керівництва Верховного суду, прокурорів і суддів.

Президент Йоганніс назвав ці законопроекти “фундаментальною помилкою”, яка має на меті ліквідувати систему правосуддя. Відреагував і Держдепартамент США, який заявив, що ці законопроекти можуть зашкодити боротьбі з корупцією. Керівники соціал-демократів відповіли... черговим наїздом на головний антикорупційний орган. Мовляв, у Румунії утворилася “паралельна незаконна держава, яка, прикриваючись боротьбою з корупцією, унеможливлює реалізацію урядової програми, яка забезпечить румунам добробут”...

Але відважна Лаура Кевеші не здається. “Попри тиск, який був і буде, Національна антикорупційна дирекція виконуватиме свої завдання”. А на запитання журналістки ELLE, чи їй, бува, не шкода засуджених за корупцію, пані Кевеші відповіла так: “Знаю, що чиню справедливо, тож немає підстав їх жаліти”.

(За матеріалами polityka.pl).