В австрійському Бадені – особлива вода

В Європі є кілька водних курортів з назвою Баден, однак Баден під Віднем не можна сплутати з жодним іншим. Він - дуже австрійський, тут можна знайти все, що є характерним для Австрії, — зв’язок з історією та імператорським домом, з відомими австрійськими музикантами. Тут - приємний м’який клімат з мальовничими околицями, де розляглися виноградники і знаменитий Віденський ліс. І найголовніша родзинка цього маленького містечка — лікувальні мінеральні джерела. Тому одним з обов’язкових пунктів подорожі, у яку мене запросила туристична фірма «Карпатія-Галич-Тур», був маленький Баден, у якому живе лише 26 тисяч осіб і який давно зажив слави міста мільйонерів.

Баден розділений з Віднем лише 26 кілометрами. Нас у містечко довіз наш туристичний автобус, але в Австрії настільки все продумано, що навіть на баденські термали від Віденської опери курсує трамвай, що довезе лише за шість євро.

Містечко з різнокольоровими будиночками і віллами, які ніби притиснулися один до одного, сповнене романтики і якоїсь неймовірно казкової чарівності. На перший погляд мені здалося, що, потрапивши сюди, я ніби перенеслася з нашого часу на півтора століття назад. Тут ніхто нікуди не поспішає. Народ спацерує вузенькими вуличками, смакує глінтвейн, час від часу заглядаючи у крамнички, де на вітринах красуються, окрім передріздвяної прикраси, величезні написи “sale 50%”. В одному з таких бутиків надибала туфлі відомої німецької марки “Саламандра” з 30-відсотковою знижкою. Треба було віддати 60 євро. Дорого? Ні, недорого, якщо брати до уваги, що це справді “Саламандра”, а не підмашка. Подумала, що наступного дня у Пандорфі куплю такі ж набагато дешевше. Але глибоко помилилася. Загалом, у Бадені, де живуть дуже багаті люди, ціни набагато нижчі, ніж у Відні. І не важливо, чи купуєте одяг, чи продукти. Все можна тут придбати на кілька євро дешевше.

У Бадені завжди жили тільки багаті австрійці. Як тепер, так і колись. Свого часу Баден був імператорською резиденцією. З 1804-го по 1834 рік тут проводив літо Габсбурзький двір, за яким вслід з’їжджалися всі так звані вершки суспільства. Тому, гуляючи Баденом, мене наповнило якесь незвичне відчуття помпезності, оскільки тими ж вузенькими вуличками колись спацерували Гайдн, Сальєрі, Бетховен, Наполеон і його дружина Марія Луїза, Йоганн Штраус, кайзер Франц Йосиф і Марія Терезія. Цими вуличками хотілося гуляти безконечно, бо всі вітрини моргали передріздвяними гірляндами, а на вулиці пахло гарячим глінтвейном і пуншем. Можна заплатити 6 євро і ходити з тим горнятком де завгодно. Коли повернетеся і віддасте порожню тару, вам повернуть 2.50 євро. А якщо захочете випити смачної кави, зайдіть у затишну кав’ярню. За два євро вам запропонують маленьке горнятко кави, стільки ж доведеться заплатити за гарячий чай.

Баден перекладається, як «купатися». Увесь світ знає, що родзинкою Бадена є термальні джерела. Мінеральних, щоправда, нема. За легендою, тут жив багатий лицар, у якого на службі були собаки. Вони служили йому вірою і правдою, тому, коли вони стали вже зовсім старенькими, лицар їх не вигнав, а залишив жити у себе. Несподівано лицар побачив, що пси почали молодіти і стали дуже активними. Чоловік простежив за ними і побачив, що вони купаються у джерелі.

На цьому місці тепер у термалах оздоровлюється народ. Щоб поніжитися у термальній воді, за дві години доведеться викласти 18 євро. За словами гіда, австрійці тут мають бонус. Раз на два роки мають можливість оздоровитися і пройти повний курс безплатно.

Раніше люди не знали, що у термальних водах можна було перебувати недовго. Були навіть організовані плавучі столики, за якими вони обідали і не виходили з води.

За кілька кроків від центру, на одній з вуличок гід показала нам звичайний будиночок, що нічим не виділявся з-поміж інших. Цей дім називається «Дев’ята симфонія Бетховена». Бетховен любив приїжджати у Баден. Зупинявся тут у 1821-1823 роках. Зараз у будинку діє музей, присвячений композитору. Більшу частину своєї останньої симфонії він написав саме тут. Працюю­чи над твором, він був зовсім глухим. Прем’єра Дев’ятої симфонії відбулася у Відні в театрі, що стояв на місці теперішнього готелю «Захер». Бетховен не міг чути, як сприйняла публіка його працю, але, коли його повернули до залу обличчям, геніальний композитор побачив, як щиро аплодує йому публіка.

Окрім Бетховена, тут часто бував Моцарт, який провідував свою дружину Констанцію. Вона часто лікувалася тут на водах. Моцарт дружину дуже любив і витрачав шалені гроші на її лікування. А ще у Бадені часто бували Штраус-батько і його друг Ланер, а також Штраус-син. Знаменитий вальс “Казки Віденського лісу” Штраус-син написав саме у Бадені, захоплюючись знаменитим Віденським лісом.

У кожному австрійському місті і монастирі стоїть чумна колона. Такі колони ставили як вдячність Господу за те, що відвернув чергову епідемію. Тому й не дивно, що у самісінькому центрі Бадена встановлено таку ж чумну колону, правда, вона набагато нижча від тієї, що стоїть у Відні. Ці колони ще називають «колонами святої трійці».

Якщо стати спиною до чумної колони, побачите Кайзер хаус. Це — літня резиденція імператора Франца ІІ. На початку ХІХ століття, коли у Бадені було збудовано 90 відсотків будинків, Франц ІІ зробив його своєю літньою резиденцією.

У 1812 році Баден страшенно постраждав - пожежа знищила все місто, тому його довелося відбудовувати заново. На балконі Ратуші є герб Бадена. На ньому зображені чоловік і жінка, які миються у бочці. Цей герб подарував Фрідріх ІІІ ще у 1480 році. Чоловік і жінка — оголені. Його хотіли забрати під час правління імператриці Марії Терезії. Вона була дуже релігійною жінкою, молилася по п’ять годин на день, тому хотіла позбутися герба з оголеними фігурками. Але їй це не вдалося. Тому оголена пара миється у бочці й досі, що й свідчить про те, що Баден запрошує усіх купатися.

Редакція “ВЗ” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур” за організацію цікавої подорожі.