Холостяки, які не підуть до церкви у Провідну неділю, ризикують залишитися без пари до наступного року

Назва свята пов’язана з давніми віруваннями християн про перебування душ померлих серед живих в цей святковий період. У давніх слов’ян цей день називався «Радониця». Вважається, що етимологічно це слово походить від слів «рід» і «радіти», тобто збирається рід для поминання померлих, але не сумує, а радіє, вірячи у загробне життя.

У Провідну неділю священники радять не приносити на могили штучні квіти та пластикові вінки. На могили родичів треба приносити живі квіти, свічки.
Рекомендують не брати на кладовище маленьких дітей до року та вагітних жінок. Не можна вживати алкоголь на кладовищі, залишати пляшки алкоголю на могилах, мовляв це давній звичай увічнення памʼяті померлих. Головний символ памʼяті, кажуть святі отці, щира молитва за душу померлого та згадки хороших справ людини.

Розпорядок дня — ранкова Служба Божа, родинний сніданок з освяченою паскою

З самого ранку на Провідну неділю прийнято йти до церкви саме на світанку, як на Великдень, аби отримати на весь рік Божу благодать. За народними віруваннями, холостяки і холостячки, які не підуть до церкви у Провідну неділю ризикують залишитися без пари до наступного року.

Після церкви — урочистий сніданок вдома в колі сімʼї. В багатьох селах заходу України віряни тримають аж до Провідної неділі освячену на Великдень паску (або шматок паски, щоб вистачило на усіх в колі сімʼї) та кілька освячених яєць. Дехто заморожує спеціально для цієї трапези освячену шинку, ковбасу, а ще — готує холодець, салати з сезонних овочів, десерти. У супермаркетах паски продають аж до Провідної неділі, а також пасхальні баранці.
Стіл на Провідну неділю наповнений не лише пасхальною смакотою, а й теплою родинною атмосферою, де зокрема згадують про тих, кого немає серед нас.

Провідна неділя — час тиші, пам’яті та молитви, коли варто згадувати близьких, берегти спокій та підтримувати один одного добрими справами.