Карпатський сир за рецептами предків

У прекрасній гірській місцевості жінка продовжує традиції свого роду, розвиває сироваріння. Цією справою займалася її прабабуся, котра зі шлунка теляти виготовляла глєг, за допомогою якого отримувала будз та бринзу. Мати ж раніше варила твердий сир зі свіжого молока.

Перейнявши чимало сімейних секретів, пані Алла взялася до роботи. Почала з твердого сиру — освоїла мамин рецепт та експериментувала з різними спеціями. Згодом, теж методом проб, самотужки дійшла до створення сирних кульок в олії. Додавала різні приправи. У підсумку зупинила вибір на трьох — червоній паприці, сушених помідорах, кропі. Останній заготовляє сама, як і власноруч сушить помідори, а червоний мелений перець закуповує.

Водночас не забуває долучати різні карпатські трави — чебрець, материнку тощо.

За тим самим принципом, що і твердий сир, удається одержувати гуцульську коров’ячу бринзу.

Свою діяльність буковинка наразі не вважає професійною, а зауважує, що тепер проходить етап навчання. Зазначає: «Мені ще дуже багато треба засвоювати. Слід би пройти курси, перейняти досвід у досвідчених фахівців, походити по майстер-класах».

Зараз господиня варить сир із молока, яке дають дві її корови. Узимку виходить мало продукції, бо бракує сировини. Улітку ж, коли надої більшають, кількість смакоти зростає. Однак це все одно не той рівень, щоб розпочати серйозний бізнес. Бо варто б розширити хазяйство, докупити корів чи брати молоко в сусідів.

Наразі процес варіння відбувається в домашніх умовах. Однак у планах ентузіастки — мати окреме приміщення, обладнання, які дорого коштують. А поки що з грошима сутужно.

Героїня нашої розповіді також виготовляє хвойний мед, абсолютно повторюючи прабабусин рецепт. У травні-червні збирає зі смерічок зелені пагони й відразу засипає цукром. Відтак проварює, зціджує, а утворений сироп двічі-тричі ставить на вогонь, доводячи до консистенції меду. Отриманий засіб помічний від кашлю, бронхітів та інших застудних недуг (особливо на початкових стадіях, як профілактика). Також із членами сім'ї збирає й засушує лісові гриби.

Гірські райони — справді унікальний за природним багатством край. Тож важливо використовувати те, що росте довкола. Тобто ресурсів достатньо. І на цій основі настирна і самовіддана жінка має намір зайнятися підприємницькою діяльністю, виготовляючи екологічно чисту продукцію.

Єдиний мінус — хутір дещо далеко від Путили. Дочці Устинці та синові Кирилку доводиться добиратися до школи сім кілометрів. Колись таку відстань долала і вона. Взимку інколи прадідусь упрягав у сани коня та підвозив.

Зауважимо, пані Алла має дві вищі освіти. Але не цурається селянської роботи. Навпаки, розуміє: коли її грамотно вести, докладати максимум зусиль, то усе вдаватиметься.

Авторка: Соломія Кравець