Бобул бажав кожному знайти під ногами по 10 тисяч гривень, а Сандулеса — миру на українській землі та в усьому світі
Увечері 2 грудня старовинний Театр імені Марії Заньковецької наповнився теплом, ностальгією та особливою святковою енергетикою — у великій залі театру відбулися два аншлагові довгоочікувані спільні концерти Іво Бобула та Лілії Сандулеси
Концерт Іво Бобула та Лілії Сандулеси 2 грудня став не просто виступом — це була зустріч поколінь, музики та живої емоції. Вечір, який нагадав, що сила української пісні — у її щирості та здатності об'єднувати.
Концерт відкрив Іво Бобул. З перших нот його впізнаваний тембр «підігрів» гостей, а композиції, які багато хто знає напам’ять, миттєво змусили глядачів бодай на ці дві години забути про проблеми і тяжкі будні. Артист був, як завжди, у чудовій формі — потужний голос, харизма та теплі звернення, а особливо жарти, до прикладу, про 10 тисяч гривень, які кожен мав би зайти під ногами, створили відчуття зустрічі давніх друзів.
Лілія Сандулеса долучилася до Іво Бобула у другому блоці концерту. Її виступ став окрасою вечора — вишукана, емоційна, майстерна. Кожна пісня звучала так, ніби життя вкотре йшло, як по нотах. Її ліричні балади спричинили хвилю тиші, в якій чулося тільки дихання залу. Лілія побажала миру на українській землі та миру в усьому світі.
Звісно, публіка очікувала на спільний виступ двох зірок. І, попри те, що глядачі уже знають напам’ять пісні, які цей дует виконує багато років, класичні естрадні композиції у спільному виконанні отримали нове забарвлення — ніби дві сили, два досвіди й дві емоції злилися в один великий музичний потік.
Глядачі зустрічали кожну пісню оплесками вже на перших акордах. Глядачі — від молоді до старших шанувальників — підспівували, підтанцьовували, а перший і другий балкони, складалося враження, не витримають таких танців. А Іво Бобул постійно «підігравав» публіці, називаючи львів'ян — найкращими, найвеселішими і багато ще було компліментів «най-най»…
Після фінальної пісні зал вибухнув оваціями, а виконавці повернулися на біс. Щирі усмішки, подяки та квіти стали останнім акордом теплого музичного свята.