«У нас тільки ручна робота — від сирої глини до розпису й сушіння у печі»

— Ми з чоловіком Максимом маємо майстерню, у якій виготовляємо кераміку, — розповіла журналістці «ВЗ» мисткиня. — Точніше, це ветеранська художня майстерня. Максим — ветеран російсько-української війни, воював з 2022-го, був гранатометником, отримав поранення на Запорізькому напрямку. Після високої ампутації нижньої кінцівки майстерня стала для нього порятунком. А картини — це моя робота і моє хобі. Художньою діяльністю професійно займаюся з 20 років. Це малярство на склі й кераміка.

— Наталю, бачу у вас неймовірної краси підвіски. Куди їх треба вішати чи одягати?

— Це — декор на стіну. Я би навіть сказала, оберіг. Мама з дитиною — як свідчення любові, родинного взаєморозуміння. Але є і Свята родина.

— Самі вигадуєте сюжет майбутньої роботи?

— Так, це все авторські роботи. Але вони всі в одному стилі. Щоправда, використано різні матеріали. До прикладу, якщо малярство на склі, тоді це скло і олія, бо це олійний живопис, а решта — кераміка і поливи.

— Як довго працюєте над створенням, до прикладу, підвіски для декору?

— Тут такий процес, що над однією роботою треба працювати довго. Спочатку робиться відтиск зі сирої глини, коли висохне, треба відшліфувати, потім — випалювати. Після першого випалу — розпис поливами, і тоді ще один випал у печі за температури понад тисячу градусів. Відповідно, цей процес займає два-три дні. Але я роблю не одну річ, а відразу кілька. Випікаються одночасно. Загалом на виріб треба витратити тиждень.

— Окрім підвісок, у вашій майстерні гарні горнятка. Заготовки купуєте, а далі розпис?

— Ні, у нас тільки ручна робота. Починаємо зі сирої глини і завершуємо розписом і сушінням у печі. У нас акцент на авторській роботі, а не на масовому виробництві посуду.

— Скільки коштують ваші вироби?

— Горнятка від 250 до 700 гривень. Усе залежить від розміру. Підвіска — 350.

— Що вам більше до душі - малювати на склі чи займатися виготовленням горняток?

— Я все люблю робити. Але якщо сьогодні займаюся керамікою, то це тільки кераміка. Важко переключитися на малярство. Якщо сідаю малювати картину, тоді не думаю про глину. Та й тоді навіть форма одягу інша.

— Чи запрошуєте хлопців з реабілітаційних центрів на майстер-класи?

— Наша майстерня — невелика за площею. Іноді по двоє-троє приходять. Частіше сама їжджу в такі центри, от недавно була у Винниках.

— Ваш син любить малювати, адже росте у родині художників?

— Йому лише 10 років. Малює непогано, любить ліпити з глини, і це йому вдається. Але ми його не змушуємо. Хоче щось зробити — будь ласка. Головне, не відбити бажання.