50 відтінків гібіскусів

Про українок, які обожнюють висаджувати квіти на власному обійсті, можна писати пісні і романи. Точніше, з їхніх розповідей про ту неймовірну любов до гарної квітки, що милує око. Але якщо квітникарка робить так, щоб ті квіти тішили не лише її родину — у квітнику перед будинком, а вздовж вулиці, це вже тягне на визнання і повагу. І навіть на національний рекорд! Власне, рекорд у категорії «Жива природа» встановила Любов Крижановська з закарпатського Перечина, яка створила «Сонячну алею гібіскусів».

З чого усе почалося, журналістці «ВЗ» розповіла керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова. «Чорнобривців насіяла мати…» співається у пісні. Так і у випадку з гібіскусами. Пані Любі мама подарувала два кущики цих неймовірних квітів. Вони були рожевого і фіолетового кольорів, і цвіли так гарно, що цю красу їй одразу захотілосямножити. І робила це з такою любов’ю, що на сьогодні у Перечині квітне алея — 1245 кущів деревовидних та трав’янистих гібіскусів на площі понад 1000 метрів", — не може приховати свого захоплення пані Лана.

54-річна Любов Крижановська працює у сусідній з Перечинською громадою — Дубриницько-Малоберезнянській громаді керуючою справами у сільській раді. Любов до квітів у жінки здитинства. Пригадує, ще маленькою дівчинкою у саду зі сестрою бавилися у господинь — робили грядочки, висаджували полуницю. Ну, і, звісно, квіти — багаторічні і однорічні. Можна сказати, що любов до квітів всмоктала з молоком матері, бо ніколи себе не уявляла без цієї квітучої краси перед вікнами свого будинку. І серед цієї оази — два найстаріші гібіскуси, які понад 20 років тому Любові подарувала мама.

Тож скільки видів «сирійської троянди» (ще інша назва гібіскуса) виплекала квітникарка?

— Ті два старі гібіскуси, які подарувала мені мама, для мене як пам’ять про рідну людину, — розповіла журналістці «ВЗ» пані Любов. — Біля будинку ми розчистили дорогу для проїзду, і з чоловіком вирішили, що на вільному клаптику землі має щось рости. Не йшлося про плодові дерева вздовж вулиці, а власне про квіти. Зупинилися на гібіскусах, які, до речі, ростуть майже на кожному подвір'ї у Перечині. Вони добре приживаються, гарно цвітуть.

У 2018 році жінка з чоловіком В’ячеславом висадили вздовж дороги перші 52 саджанці. З них і почалася алея, якій потім дали назву «Сонячна алейка гібіскусів», оскільки квіти висаджені вздовж вулиці Сонячної і у провулку Ярослава Мудрого. На сьогодні на алеї квітне близько 50 сортів кущів. Є білі, рожеві, з темною і без темної серединки, блакитні, бузкові, фіолетові… Загалом квітникарка виплекала 1245 кущів. Якщо не формувати кущиків, то можуть сягнути вгору і до 4−5 метрів. У Любові Крижановської найвищий гібіскус витягнувся на 2,5 метра.

На моє запитання, чи продає квіти, жінка лише усміхнулася.

— Навпаки, я їх ще купую, — каже пані Любов. -Щоб засадити таку алею, саджанці треба було звідкілясь брати. Можливо, колись деякі і продам. Але ще не зараз.

— Тобто наразі зиску з тої праці не маєте?

— Чому ж не маю? Маю! Ці квіти милують око, а душу наповнюють такою радістю, що й передати не можу. Ця алея — моє найбільше задоволення. Вони так гарно ростуть. Та й цвітуть від липня до жовтня — аж до заморозків.

— На зиму їх треба «обкутати»?

— Вони не бояться холоду, витривалі.

— Квітів вночі не крадуть, а може, якийсь чоловік зламає гілочку для своєї коханої?

— Більшість наших чоловіків захищають Україну. Нема у нас таких крадіжок ані вночі, ані вдень. Навпаки люди підходять, фотографуються, нюхають квіти і любуються красою…