Збираєш яблука — трохи залиш їх птахам

Зустрів при дорозі пані Галину з вісьмома мішками, повними яблук-антонівок — чекала машину, яка мала забрати її товар.

Розповідає мені свою недавню «пригоду»:

— Рвала оце у себе яблука — дякувати Богу, зародили рясно. Аж тут ні з того ні з сього позліталися сірі дрозди і давай біля мене голосно скреготати. Думала, що вони, можливо, боялися за своє гніздо і потривожених пташенят у ньому. Та ні, гнізда поблизу немає, та й молодняк вже давно став дорослим.

Вже й не знаю, що думати — кричать ті дрозди і кричать. Тільки потягнуся за яблуком — а вони як зарядять під вухом, ніби з автомата. Аж тоді я зрозуміла причину їхнього неспокою. Були невдоволені з того, що я забираю плоди, які взимку стануть для них соковитим кормом…

Пані Галина каже, що «критику» сприйняла. І не обтрушувала яблука на вершечку дерева, хоча мала для цього спеціальний гачок.

Залишила трохи плодів і для птахів — вони теж допомагали, щоб урожай був: навесні збирали всяку гусінь, хрущів.