«Навіть біль голови може змінити ваш почерк»

Пан Артем здобував фахову освіту в Академії адвокатури України, Національному університеті «Одеська юридична академія» та Національному університеті біоресурсів та природокористування України. Працював у Голосіївському районному суді Києва. Це один з найбільш завантажених судів в Україні. Починав кар'єру з посади діловода, був помічником судді, також керівником апарату суду.

Артем Щербак різко реагує на запитання щодо корупції у державних установах, зокрема і в науково-дослідному інституті. Запевняє, що усі висновки судових експертів є професійними та незаанґажованими. Експерт є незалежним у своїй роботі навіть від директора, та несе персональну кримінальну відповідальність за наданий висновок. Експерти Львівського НДІСЕ сертифіковані Міністерством юстиції України більш ніж за 50 експертними спеціальностями та щомісячно формують висновки щодо близько 700 різноманітних судових експертиз.

— Завдання судового експерта — уявити подію, описану у постанові чи у заяві, — каже директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Артем Щербак (на фото). — Проаналізувати її у правовому та технічному спектрі. Використати методики, затверджені Міністерством юстиції України для опрацювання тієї чи іншої інформації. Викласти висновок на папері так, аби був максимально зрозумілим для людей, що не володіють спеціальними знаннями у сфері судової експертизи.

Якщо до нас звертаються правоохоронні органи, висновок судового експерта у подальшому долучається до кримінального провадження та стає джерелом доказів. Процедури оскарження висновку судового експерта-криміналіста не існує. У суді можна визнати або не визнати цей доказ належним. Щоб визнати неналежним висновок експерта, треба визнати неналежними докази і матеріали, на підставі яких виконувався цей висновок. У цьому випадку питання не до експерта, а до джерел походження цих доказів.

Експерт формує висновок на підставі отриманих від ініціатора звернення документів, матеріалів, речових доказів. У роботі використовує лише факти. Якщо інформації недостатньо, формується клопотання про надання тієї чи іншої інформації, предметів або забезпечення огляду об'єкта експертизи. Якщо такої інформації експерт не отримує, повідомляє, що не може сформувати висновок.

— З якими заявами звертаються найчастіше?

— В інституті функціонують 8 лабораторій та 4 відокремлені віддалені відділення (Луцьк, Рівне, Ужгород, Київ), працюють понад 150 експертів. Найбільш затребуваними є будівельні, земельні, товарознавчі експертизи, а також дослідження у випадках ДТП, почеркознавчі дослідження та технічна експертиза документів. Також підвищений попит на дослідження у сфері трасології, об'єктів інформаційних технологій та інтелектуальної власності, економічних та психологічних досліджень.

Крім правоохоронних органів, до інституту можуть звернутися фізичні та юридичні особи, їхні представники — адвокати, навіть до початку судового провадження або досудового розслідування. Це стосується визначення якості, обсягів та вартості будівельних чи ремонтних робіт, визначення меж чи вартості земельної ділянки, оцінки вартості рухомого чи нерухомого майна, визначення вартості, якості придбаних товарів або наданих послуг, хімічні дослідження якості паливно-мастильних, лакофарбових, текстильних, спиртовмісних речовин і матеріалів.

Люди часто звертаються у випадках ДТП. Експерт визначає, якою була швидкість автомобілів, хто дотримувався правил дорожнього руху, хто не дотримувався, досліджуються питання щодо організації дорожнього руху на тій чи іншій ділянці дороги.

У часі війни до нас звертаються як правоохоронні органи, так і самі постраждалі від ракетно-дронових ударів. Судовий експерт виїжджає на місце та оцінює, якою є сума збитків внаслідок прильотів, або якою є вартість відновлювальних робіт. Коли є висновок судового експерта, людина може звернутися з позовом до міжнародного суду — про відшкодування збитків пошкодженого майна (квартири, будинку чи транспортного засобу). Або звертатися по допомогу до регіональних програм, які впроваджує місто та область щодо відшкодування збитків.

Пан Артем планує вирішити питання з приміщенням для Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Тут працюють у спартанських умовах. Будівля потребує капітального ремонту. Важливе питання і щодо заробітної плати. Оклад судових експертів — близько
12 тисяч грн.

Керівник дозволив мені зайти у святая святих — в одну з лабораторій, де працюють експерти-криміналісти. Вони проводять судову почеркознавчу та технічну експертизи документів. Визначають справжність різних видів документів (реквізитів, печаток), у тому числі і грошей. Мені показали стодоларову купюру — підробку. На око як справжнісінька! Навіть банківська техніка не визначила, що це фальшивка…
Завідувачка лабораторією почеркознавчих і технічних досліджень документів Олена Савчук розповіла про унікальну роботу, яку виконують експерти-криміналісти Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

— Чи часто підробляють підписи, наприклад, на заповітах чи інших документах, засвідчених нотаріусом?

— Надзвичайно часто. І не має значення, чи це документ, підписаний у сільській раді у гірському районі, чи посвідчений приватним нотаріусом у великому місті, — каже Олена Савчук. — Наше завдання: маючи сумнівні документи на руках і зразки підпису та почерку конкретних осіб, порівняти їх і встановити, підписувала цей документ ця особа чи ні.

Часто нам у руки потрапляють якісні підробки, виконані за допомогою високотехнологічної сучасної техніки. Трапляються випадки, коли підпис, наприклад, перемальовували на склі або під лампою. Перебивали з іншого аркуша.
Працюємо лише з оригіналами документів, починаючи від платіжних відомостей, актів виконаних робіт, різних довідок стосовно документів, які мають бути нотаріально посвідченими. Час від часу проводимо наукові експерименти: визначить колега, що документ оригінальний, чи це підробка?

— Я так розумію, що почерк — індивідуальна річ, як ДНК людини. Чи складно виявити підробку?

— Почерк — як ДНК або як відбиток пальця людини. Є «талановиті спеціалісти», які вміють наслідувати почерк і підписи інших людей, але вони не знають усіх нюансів. Ми знаємо, куди треба дивитися, щоб побачити: це підпис тієї людини чи, можливо, у неї змінився почерк.

— Зауважила, через те, що багато часу проводжу за комп’ютером і майже не пишу від руки, мій почерк суттєво змінився…

— Є таке поняття, як писемна практика. Попри це, ми все одно встановимо: ваш це почерк, чи не ваш. Ба більше! Можемо встановити, чи писала це людина у стані алкогольного сп’яніння, чи під впливом фармакологічних препаратів (приймає препарати, які гальмують нервову систему або, навпаки, — збуджують). Навіть звичайний біль голови може змінити почерк…

Методики, якими ми володіємо, дозволяють встановити, чи перебувала людина у стані хвороби, наприклад, Альцгеймера, Паркінсона, чи у неї було нейрологічне захворювання — інсульт. Знаємо, на які елементи підпису (літер), треба звертати увагу. Є окремі наукові розробки, які дозволяють встановити, що підпис зроблено у стані втоми і стресу.

Робота експерта — це мінінаукове дослідження. Однієї схеми для усіх документів чи почерку не існує. Наприклад, літери можуть бути схожими, але вони будуть відрізнятися величиною, відстанню, кутом написання, силою натиску ручки на папір (така сила є індивідуальною для кожної людини). Експерт може працювати місяць над одним підписом!

— А якщо є підпис, але немає додаткових матеріалів з почерком цієї людини. Чи можете тоді провести експертизу?

— У такому випадку провести ідентифікацію підпису (визначити виконавця) неможливо. Можемо говорити, що, ймовірно, людина, яка поставила цей підпис, перебувала у тому чи іншому стані. Якось нам надали для дослідження картину Івана Труша з приватної колекції. Художник завжди підписував свої картини українськими літерами, а на цій картині підпис був зроблений латиницею. Музей надав нам зразки листів художника, і ми встановили, що підпис на картині належить Іванові Трушу.

Також наші експерти досліджували рукописний напис «Се мій батько» і підпис під малюнком Тараса Шевченка. Експерти встановили, що записи і підпис виконав сам Тарас Григорович…

— Ви проводите також технічну експертизу документів, зокрема, досліджуєте підроблені акцизні марки на алкогольних напоях та гроші. З якими випадками найчастіше стикаєтеся?

— Часто буває так, що підпис керівника підприємства був нанесений на чистий аркуш паперу, а текст надруковано пізніше. Через кілька років з’ясовується, що підпис використали зловмисники, які «підписали» угоди на величезні суми. Застереження до керівників: ніколи не ставте свого підпису на чистих бланках!

Останнім часом багато справ, які стосуються проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ми виявляли підроблені довідки про інвалідність та печатки. Були, звичайно, і справжні підписи лікарів, які були замішані у цих кримінальних справах.

Також було кілька звернень, що не читається запис та печатка у трудовій книжці (з часом такі записи стають малопомітними). Відповідно, Пенсійний фонд не зараховує стаж роботи на підприємстві. Ми проводили такі дослідження, і людям все ж таки зараховували цей стаж під час нарахування пенсії.

Проводимо багато експертиз грошових коштів. Через нашу лабораторію проходять усі кошти, які задокументовані правоохоронними органами як хабарі. Судовий експерт має дослідити, що певна особа взяла саме ці кошти.

Якось правоохоронці принесли нам велику суму у доларах США, аби ми встановили, чи вони справжні (вони не сумнівалися, що долари справжні, хотіли, щоб експерти це підтвердили). Коли ми почали їх досліджувати, з’ясувалося, що гроші фальшиві. Правоохоронці були шоковані, бо вони вилучили їх у канторах. Навіть банківська апаратура підробки не запідозрила. Ми зрозуміли, що ці купюри 1996 р., швидше за все, були надруковані за кордоном (у нас немає такого обладнання). В Україну їх завозили невеликими партіями та обмінювали в обмінниках.

До якого професійного рівня дійшли злочинці, що навіть фахівці та апаратура не змогли одразу виявити підробку! Але правоохоронці встановили, хто і звідки їх завозив. Запідозрили Туреччину, бо там заборонили обіг валюти за 1996 р. через шалену кількість фальшивок.

— А як побачили, що це підробка?

— Очима (усміхається. — Авт.). Експерти аналізують кожен міліметр документа. Але очі і лупа — це головне у нашій роботі. У нас є спеціальне обладнання — відеоспектральний компаратор британського виробництва. З його допомогою можемо досліджувати будь-які документи (у тому числі купюри), збільшувати їх у рази. Бачимо усі захисні елементи (чи відповідають місцю розташування, розміру). Знайшли чотири елементи, яких на цих купюрах не було. Гривні теж підробляють — найчастіше 500-гривневі купюри. Якщо ви, наприклад, продали квартиру і маєте на руках велику суму грошей, можемо їх перевірити.

— Ви коли-небудь відчували тиск, хтось намагався вплинути на ваш висновок?

— Коли експерта викликають до суду, одна сторона задоволена висновком, інша — ні. Ця сторона намагається довести, що висновок — не фаховий. У суді експерт має його обґрунтувати. Зі сторонами у кримінальному провадженні ми не спілкуємося. Часто правоохоронці хочуть, аби експерт підтвердив їхні припущення. Трапляється, що наші висновки «ламають» справу. Правоохоронці не задоволені.

— Чи використовуєте у своїй роботі нові методики?

— Коли методика вже не актуальна, ми про це повідомляємо Міністерство юстиції. Цього року ми почали досліджувати документи з ознаками дисграфії (розлад письма. — Авт.). Їх мають військові, які отримують під час бойових дій ураження мозку або інші нервові ураження. Хочемо з’ясувати, як дисграфія впливає на їхній почерк.