Зібравши часник, висіває редьку

Є в нього великий сад, де густо посаджені плодові дерева. Завдяки правильному обрізуванню під ними комфортно почуваються чагарники, овочеві, лікарські, декоративні, ягідні рослини.

Та справжня родзинка ентузіаста — близько 30 українських та закордонних сортів часнику. Найкраще вдаються йому скоростиглі Лідія (Україна) та французько-іспанські Терадор, Термідор, Сабадроме, Сабаголд тощо. До того ж, є і власноруч виведений різновид — Айдер.
Упродовж кількох років самовідданий чоловік практикує спільне вирощування цієї культури з помідорами, розсаду яких підсаджує третьої декади травня.

Спочатку зубчастий захищає їхні ніжні паростки від спеки, приморозків та суховіїв, а в червні томати розростаються і своїм листям притінюють ґрунт, не допускаючи перегрівання.

Уже в середині літа ґазда збирає урожай пекучих овочів. Відтак більшає місця для росту помідорів.

Також герой нашої розповіді практикує літнє висаджування картоплі на звільненій площі. Для цього використовує минулорічну бульбу, на якій не обривали паростків. Кладе у борозни, поливає. Другої половини серпня та у вересні ночі стають довгими і прохолодними, створюючи сприятливі умови для наростання підземної частини.

Кілька порад від професора Зенона Сича про часник:

• Його повертайте на попереднє місце через 5−7 років. Лише тоді вдасться уникнути шкідників та хвороб.
• Для оздоровлення ґрунту рекомендується після збирання врожаю відразу сіяти японську редьку дайкон, китайську лобо, пізньостиглу капусту, вирощену через касетну розсаду, а також цукрову кукурудзу, сидерати тощо.
• Добре одночасно вносити біопрепарати триходерміну і деструктори органічних залишків часнику.
• Ранньої осені пан Зенон ще сіятиме руколу — як сидерат. Це допоможе оздоровити ділянку.
• Озимий часник науковець висаджує в середині жовтня. Навесні ж у міжрядді «прописує» огірки, помідори, що теж виростають нівроку.